Як відсутність комендантської години на Закарпатті впливає на бізнес-клімат
Сюди релоковано 400 підприємств, з яких найбільше машинобудівних та деревообробних
Закарпатська область — єдиний регіон в Україні, де з початку широкомасштабного вторгнення рф не було введено комендантську годину. Голова Закарпатської ОВА Віктор Микита сказав на брифінгу в Ужгороді, що запроваджувати такі обмеження не було змісту з кількох причин. ВПО, які стояли в чергах на кордоні цілодобово обслуговувалися на пунктах пропуску без затримок і є мобільними. Якби була комендантська година, такого хорошого результату не було би. Завдяки відсутності комендантської години на Закарпатті вдалося належно протестувати роботу правоохоронної системи, які впоралася з викликами в умовах воєнного стану.
«Проводили оперативний аналіз обстановки в перші дні війни і розуміли, що близько 10 тисяч переселенців перебували на одному з пунктів пропуску (вул. Собранецька в Ужгороді починається і тягнеться до Державного кордону України із Словаччиною), тож вводити комендантську годину не було змісту. Бо люди так чи інакше пересувалися по місту Ужгороді, — продовжує розмову голова ОВА. — Протестували правоохоронну систему: чи зможе виконувати завдання. Два тижні працювали і не було проблем, вирішили не вводити комендантську годину. Відчули через два тижні, що до нас почалася релокація бізнесу. Відсутність комендантської години був одним з факторів, який говорив, що в регіоні
більш-менш спокійна ситуація. І маємо сміливість говорити про сприятливий бізнес-клімат».
Віктор Микита визнав, що не вводити воєнний стан було доволі ризиковано. Закарпаття хоч і є тиловим регіоном, але все ж є великий ризик дестабілізації ситуації на фоні «угорського питання», релігійних конфліктів…
«Не можу коментувати слів інших діячів з-за меж України (це може робити президент України або МЗС), але всі чітко розуміємо: хто наші вороги, а хто друзі, — каже Віктор Микита. — Наше завдання — вживати на території Закарпаття заходів, щоб це не стало перепоною до вступу до Євросоюзу».
Лідери з релокації, які тримають в суворій таємниці оренду для бізнесу
З початку війни до Закарпатської області релокувалися 400 підприємств із зон, де йдуть активні бойові дії чи з окупованих регіонів. 200 компаній релокувалися через Мінекономіки, обладнання перевозили в залізничних вагонах «Укрзалізниці».
Левова частка релокованого бізнесу — машинобудівної та деревообробної галузей. Є також будівельний бізнес з Київщини, яке зводить на Закарпатті «швидке житло».
Така цифра релокації - найкращий показник в Україні. Для роботи бізнесу тут підготували 290 майданчиків різних форм власності, які пустували ще з часів радянського союзу. Тож скільки бізнес сплачує за оренду площ в найбезпечнішому регіоні України, де немає комендантської години?
Віктор Микита не захотів оприлюднити для «ВЗ» суму орендної плати для релокованого бізнесу, бо це комерційна таємниця. Запевнив, що деякі площі комунальної власності віддають бізнесменам за символічну плату — гривню в рік.
«На заході України має бути успішний економічний фронт. Завдяки релокованому бізнесу бюджет Закарпатської області зріс на 27%, — продовжив розмову голова ОВА. — Це кошти за сплату ПДФО. Наша область займає 21 місце в Україні по розміру бюджету та шосте місце в Україні по фінансуванню ЗСУ. З початку війни ми перерахували зі свого обласного бюджету 1,7 млрд грн».
«Закарпаття ніколи не мало якісного ринку праці…»
Виклики для релокованого бізнесу на Закарпатті - відсутність робочої сили на місцях. Як правило, на Закарпатті не працювали машинобудівні заводи, як на сході країни. Тут здавна переважає робота в туристичному, аграрному та торгівельному секторі.
«Зараз в нас близько 350 тисяч ВПО, за рік війни створено орієнтовно сім тисяч нових робочих місць, — продовжує розмову Віктор Микита. — Хтось з релокованих підприємств привіз з собою працівників, хтось ні. На жаль, Закарпаття ніколи не мало якісного ринку праці… Тут не було виробництва. Люди роками були орієнтовані на заробітки за кордоном. З чого складалася економіка Закарпаття? Хтось говорить про контрабанду, про незаконну вирубку лісу… Одним з фінансистів економіки були люди, які відправляли з-за кордону своїм дітям грошові перекази. За зароблені гроші в Ужгороді купували квартири і заробляли на оренді».
За словами Віктора Микити, зараз ситуація із економікою регіону кардинально змінилася. Нарешті область отримала прибуткового внутрішньо інвестора. Це завод з виробництва МДФ-плит з вартістю інвестицій у 280 мільйонів доларів. Завод зводить місцевий інвестор, який раніше працював за кордоном і повірив Закарпатській ОВА на чесне слово щодо сприятливого бізнес-клімату в регіоні. Виробництво обіцяють запусти наступного року. Там створять тисячу робочих місць.
У Перечині відкрили підприємство з виробництва вітряків на тисячу робочих місць, зарплата — 30−60 тисяч грн в місяць.
«Якщо порахувати чисті заробітки наших заробітчан та їх витрати за кордоном, то вигідніше сюди повернутися і працювати на економіку України, — вважає Віктор Микита. — Працюємо над цим. Незабаром в Ужгороді організуємо ярмарку вакансій. Кожен бізнес Закарпаття там презентуватиме свої виробничі процеси та потребу в кадрах. Люди могли б піти працювати і це також психоемоційне перезавантаження для людини, яка хоче в рідний Херсон, яка любить свою країну».
Про будівництва «розумного житла» за формулою 33−33−33
«Вирішили започаткувати на Закарпатті будівництво житла спільно з бізнесом, — наголошує Віктор Микита. — Це для того, щоб бізнесу дати можливість отримати працівника, а працівнику — тимчасове, але своє житло. Це проєкт „Розумного будівництва“. Житло зводять в рамках формули 33−33−33. 33% дає обласний бюджет, 33% - місцевий бюджет, 33% - бізнес. Квартири чи житло готельного типу бізнеси передають своїм працівникам в безоплатне користування на час роботи в регіоні. Людина, яка приїхала з окупованої території на Закарпаття і хоче мати хороші умови проживання та може працювати, отримує на тимчасовий термін житло. Паралельно працюємо з міжнародними благодійними організаціями над тим, аби будувати житло і для тих, які з певних причин не можуть працювати — люди пенсійного віку, багатодітні матері».
Таке житло зводить будівельна компанія, яка релокувалися до Закарпаття з Бучі. Житло будуть надшвидко — за кілька місяців. Голова ОВА каже, що за чотири місяці в Ужгороді обіцяють звести дитячий садочок.
