«З квітів, які втратили товарний вигляд, робимо букети і виставляємо на вулицю»
Бізнеследі з Дніпра, яка є вимушеною переселенкою з прифронтового регіону, відкрила у Львові квітковий бутік
Щоразу більше вимушених переселенців з прифронтових регіонів відкривають у Львові свої бізнеси. Таких за статистикою близько тисячі. Корінна дніпрянка Дар’я Труш відкрила у Львові квітковий бутік, аналогів якому немає у місті.
Квітковий бутік Дар'ї працює у Львові з лютого цього року. Повітряні тривоги, ракетні удари по рідному Дніпру та загроза окупації з боку Донеччини та Півдня, змусили жінку подбати про безпеку сім‘ї. Дар‘я виховує з чоловіком двох доньок та сина.
На початку широкомасштабного вторгнення евакуювалася з Дніпра до безпечної Європи. Для тимчасового життя обрала Швейцарію, мешкала у місті Лугано — найпопулярнішому курорті в італомовному кантоні Тічино. Каже, не розглядала цю країну, як місце, де хотіла б постійно жити. Планувала перечекати там певний час, а потім повернутися до України. Не думала, що велика війна затягнеться так на довго… «Чому обрала Швейцарію? — перепитує. — Бо це красива, а головне — безпечна країна».
«Якщо вивчиш мову і зареєструєшся в центрі зайнятості - запропонують розвозити піцу»
Запитую, чи «зайшла» їй Швейцарія. Відповіла, що ні. «Не знайшла себе у Швейцарії, але ось у Львові почуваюся як вдома», — каже Дар’я Труш.
Діти Дар‘ї навчалися у швейцарській школі італійською мовою. Вчителі не надто підтримували чужих учнів, мали претензії, що діти ВПО не дотягують у навчанні…
«Півтора року там мешкали і поїхали, — каже. — Аби там чимось займатися, треба знати німецьку мову, французьку чи італійську. Англійська — як додатковий бонус. Усі мої знайомі там ніде не працюють. Якщо вивчиш мову і зареєструєшся в центрі зайнятості - запропонують розвозити піцу».
Швейцарія допомагала ВПО з України, на дорослого давали від 500 євро допомога на місяць. Але родина Трушів з Дніпра вирішила не брати державні гроші, а жила там за свої ресурси, які заробили в Україні. Дар‘я каже, трикімнатну квартиру у Швейцарії знайшла самотужки, оренда на місяць — 4−5 тисячі швейцарських франків (курс франка щодо гривні - 47,87 грн).
«Ви десь бачили, аби у квітковому вам пропонували келих ігристого?»
Дар’я каже, що після повернення зі Швейцарії обрала для проживання Львів.
«Мені тут комфортно!, — відгукується про Львів. — Коли приїхала до Львова, одразу знала, що буду займатися квітковим бізнесом».
Дар’я вивчає квітковий ринок у Львові - від бутіків, до квіткових МАФів та ринків. Нарахувала понад дві сотні точок продажу букетів. Жінка хотіла зробити свій бізнес оригінальним, не схожим на інші.
Запитую співрозмовницю, чим унікальний її бутік. Відповіла, що кожен квітковий магазин займає свою нішу. Її ніша — бутік з відмінним сервісом.
«Квіти, які повністю втратили товарний вигляд, ми викидаємо, списуємо. Дуже за цим стежимо. Якщо квітка ще більш-менш нормально виглядає, але вже трохи „втомилась“, робимо невеличкі букети і виставляємо на вулицю, аби кожен охочий брав собі, — продовжує розмову Дар’я Труш. — За короткий час букети „розлітаються“. Ніколи не підсовуємо у букети гостей не свіжі квіти, тримаємо високу планку сервісу бутіка».
Один з мінусів квіткового бізнесу, каже Дар‘я, квіти недовговічні і частину таки доводиться списувати.
Важливий бонус бутіка, на думку Дар‘ї, пригостити гостя. «Чи ви десь бачили, аби у квітковому вам пропонували келих ігристого просеко, пригощали кавою та цукерками? У моєму бутіку можна не лише купити квіти, а й різні дрібнички до букета в подарунок — вітальні листівки, ароматичні свічки за знаками зодіаку, аромадифузори, фірмовий шоколад», — розповідає про переваги свого бутіка.
«Найдорожчий букет коштував 6 тисяч гривень»
У бутіку Дар‘ї - чимало елітних квітів, які, на перший погляд, виглядають химерно, але додають букету родзинки. Квітка банксія — по 300 грн за штуку, королівська протея — 600 грн, декоративна капуста — 120 грн. В середньому букети з бутіка коштують півтори тисячі гривень та вище. Є і дешевші варіанти (з меншою кількості квітів). Троянди дорогих сортів — 160−180 гривень за штуку.
Мода на троянди, каже, вічна. Гості переважно купують традиційні червоні троянди. Молоді чоловіки полюбляють букети з піоновидних троянд.
Також модні стабілізовані букети — засушені квіти, оброблені спеціальною речовиною, щоб довго зберігалися. Такі букети не втрачають ні колір, ні форму — наче законсервовані. На третьому році війни львів'яни часто питають і за бавовною. Гілку бавовни додають у букети на різні події, особливо патріотичного характеру.
«Найдорожчий букет, який у нас замовив чоловік, коштував майже 6 тисяч гривень. Це був мікс з різних видів квітів», — каже власниця магазину.
