“Нерівність убиває”. Але не всіх

Спільний статок 10 найбагатших людей Землі, зокрема, мільярдерів Ілона Маска, Джефа Безоса й Білла Ґейтса, за два роки ковідної пандемії (2020-2021) зріс понад удвічі - до 1,5 трильйона доларів. Водночас 160 мільйонів людей перейшли за цей період у категорію бідних (тобто змушені виживати менш ніж на 5,5 долара на день).

Про це повідомила міжнародна гуманітарна організація Oxfam - у своєму звіті під назвою “Нерівність убиває”, підготовленому до віртуального Всесвітнього економічного форуму.

Як констатує Oxfam, сучасний світ “розриває” нерівність, яка постійно зростає - економічна, ґендерна, расова, а також між різними державами.

Як сказано у звіті, причиною зростання нерівності у світі є "економічне насильство, яке відбувається, коли принципові політичні рішення приймаються на користь найбагатших і найвпливовіших людей".

Саме через нерівність, вважають експерти Oxfam, на планеті щодня помирає 21 тисяча людей, зокрема, через голод, відсутність доступу до медичної допомоги й кліматичну кризу. Зростання нерівності вражає цілі суспільства, констатує Oxfam, але найбільше потерпають найбідніші, жінки та етнічні меншини.

Який вихід із цієї ситуації пропонує Oxfam?

Як на мене, рецепт трохи наївний - “змінити економічну систему, зосередившись на рівності в ній”. Одним із засобів, який дозволить це зробити, відзначає звіт Oxfam, є радикальне підвищення податків для найбагатших людей планети. І навіть запровадження спеціального податку в розмірі... 99 % від тієї суми, на яку під час ковідної пандемії зріс спільний статок 10 найбільших багатіїв Землі. Такий податок, підрахувала Oxfam, приніс би аж 812 мільярдів доларів, за які можна було би не лише вакцинувати від Covid-19 усе людство, а й значно поліпшити якість медичної допомоги у тих країнах, де вона на низькому рівні.

Очевидно, мрії експертів Oxfam про рятівний спеціальний податок на найбільших товстосумів планети так і залишаться мріями. Зокрема, тому, що платити податки ті товстосуми дуже не люблять. І буває, не платять до бюджету своєї держави... ані цента.

За даними архіву податкової служби США, які улітку 2021 року оприлюднив портал ProPublica, у 2014-1018 роках спільний статок 25 найбагатших американців зріс на 401 мільярд доларів. Їхні компанії заплатили за цей час 13 мільярдів доларів федерального податку, тобто аж... 3,4 % від суми, на яку зросли статки цих багатіїв. При цьому найвища ставка федерального податку становить 37 %. Різниця у понад десять разів... Як так може бути? Усе законно. Як пояснює ProPublica, збільшення вартості активів цих мільярдерів (наприклад, зростання ціни акцій їхніх компаній) не оподатковується.

Коли йдеться про різницю між збільшенням своїх статків і сплаченими до державного бюджету податками, то рекордсменом є американський інвестор Воррен Баффет (відомий також як... прихильник підвищення податків). За підрахунками ProPublicа, у 2014-2018 роках цей фінансист сплатив податки у розмірі... 0,1 % реального зростання його статків, яке становило 24,3 мільярда доларів.

На другому місці у цьому рейтингу власник компанії інтернет-продажів Amazon Джеф Безос: заплатив 973 мільйони доларів податку, а його статок за той період збільшився на 99 мільярдів доларів. Колишній мер Нью-Йорка Майкл Блумберг заплатив 1,3 % від того, на скільки збагатів, а засновник компаній Tesla і SpaceX, “Людина 2021 року” за версією видання Time Ілон Маск - 3,27 %.

Цікаво, що за даними ProPublicа, у деякі роки американські мільярдери примудрялися взагалі не платити податки - бо декларували податковій самісінькі збитки. 2018 року це вдалося Маску, а 2007-го й 2011-го - Безосу. При цьому повернути собі по 4 тисячі доларів пільги на дітей Безос у ті роки не забув…

Читайте також: 2022 року пенсії підвищать аж шість разів