Бізнесу краще не у нас

Безумовно, якщо 20 років поспіль люди приїжджають на цей форум, значить він чогось є вартий.

Досить традиційним стало ділити Форум на панельні дискусії, розділені у часі.

Перша панель відбувалась зранку до обіду і переважно з учасниками від влади, які виконували ритуали публічної та формальної звітності. Переважна кількість службовців після цього зникла, мабуть, щоб не вступати у публічні дискусії з підприємцями.

Після обіду відбулись значно цікавіші друга і третя панелі, де можна було почути аналіз ринку від власників успішних проєктів та поради куди рухатись, як залучати інвестиції.

Так от з огляду на почуте виявилось:

1. Найбільш послідовні не державна влада, а підприємці та бізнес. Вони змагаються на довгих дистанціях, а влада, на жаль, на коротких, можливо, тому і повільні державні реформи в Україні. Це меншою мірою стосується місцевих громад, які мають вплив на владу через механізм виборів. Державну владу (обласні державні адміністрації) на місцях, на жаль, призначають, і вона виконує сценарії Києва, тому тут найкоротші дистанції та відсутня спадковість.

2. Бізнес в Україні розвивається в гірших умовах, ніж у Литві. Гарний приклад Ензиму. #КомпаніяЕнзим

3. Сьогодні Україна конкурує на глобальному ринку, і державним інституціям треба відстежувати пропоновані умови для ведення бізнесу у сусідній Польщі, Угорщині, Румунії, які пропонують податкові канікули інвесторам та низьке оподаткування прибутку мікро, малим та середнім підприємствам (на рівні 5−9%). ІТ галузь України щороку зростає на 20−30 відсотків, що стримується лише наявним людським капіталом, який може дати освітня галузь. За прогнозами експертів, ІТ галузь зросте вдвічі до 2031 року, у зв'язку з цим потрібна реформа освітньої сфери в частині швидкої диверсифікації на потреби ринку (тобто ІТ компаній та виробників, що створюють додану вартість послугами чи продукцією), було запропоновано варіанти:

а) Йти у малі міста (наприклад: Самбір, Дрогобич, Глиняни, Золочів і т.і.) та створювати там філії університетів з бакалаврськими програмами, як, наприклад, це роблять в Польщі. Тут вартий уваги гарний приклад УКУ #UkrainianCatholicUniversity #ucuinternational, який постійно відстежує потреби ринку та пропонує відповідні навчальні програми;

б) Закривати державні замовлення на вимираючі професії, готувати фахівців, для стрімко зростаючих сегментів ринку, наприклад для ІТ. Гарний приклад співпраці компанії «Софтсерв» #softserve з українськими університетами.

4. Здається, вже є підґрунтя і більше середовище для агресивнішої популяризації і впровадження ідей бізнесу, що формує ринок в різних галузях. Наприклад, на Форумі дали пас обласній владі з пропозицією побудувати додаткові дві смуги до Львівської кільцевої дороги, щоб збільшити транзитний рух та допомогти реалізувати Генеральний план міста Львова (який з 1993 року не виконується в частині транспортної інфраструктури), а розміри міста минулого року істотно збільшилися шляхом приєднання приміських населених пунктів за межами кільцевої дороги.

Запрошую всіх до дискусії на майданчику «Високого Замку» та його соціальних сторінках.

Ярослав Галицький, архітектор, магістр державного управління, серійний підприємець