«Якщо українці не приїдуть, полуницю доведеться переорати»

Пандемія коронавірусу змусила країни позакривати кордони на невизначений термін. Однак, позачинявши кордони, Європа виявила нову загрозу — вона геть безрука! Фермери б’ють на сполох — без сезонних працівників зі Східної Європи не можуть повноцінно провести польові роботи. Тож за деякий час на певні продукти харчування ціни можуть злетіти, а деякі, наприклад, свіжі ягоди, можуть виявитись дефіцитом.

Аби пандемія не призвела до продуктової кризи, Ні­меччина уже дала дозвіл на те, щоб до кінця квітня в кра­їну прибули 40 тисяч сезонних працівників для фермерських господарств та ще 40 тисяч — до кінця травня. Відповідно до умов, іноземці можуть при­бувати в Німеччину лише лі­таками. Після прибуття мають відбути 14-денний карантин, а працюватимуть у засобах за­хисту. Фінляндія також заявила, що шукає можливості доправи­ти чартерними літаками пів­тори тисяч сезонників, у тому числі з України.

А до Великої Британії уже навіть при­був літак з заробітчанами з Румунії. На Туманному Альбіоні, де не поспішали вводити жорсткий карантин, сподіваю­чись втримати епідемію під контролем, уже відчули дефіцит робочих рук. Там ти­сячі іноземців були залучені не лише на польових роботах, а й на переробних під­приємствах. Тож уже зараз переробники змушені скорочувати обсяги виробни­цтва — не стільки через скорочення по­питу, як через брак робочої сили. У соцмережах почали з’являтись фото від фермерів, які просто зливають моло­ко, бо його не забрали на переробку. Королівська програма «Збери для Бри­танії», яка закликає студентів та праців­ників закладів громадського харчуван­ня, що втратили роботу через карантин, долучитись до збору урожаю овочів, не має надто великої популярності. Люди, які працювали в кафе та ресторанах, не надто охоче погоджуються на роботу на фермерському господарстві, особливо, якщо для цього їм треба поїхати з міста. Така ж ситуація практично в усіх країнах Європи. Жителі великих міст отримують компенсації через збитки від карантину, тож воліють перебути його вдома.

«Поляки теж не охоче погоджують­ся працювати на землі, адже сподіва­ються найближчим часом повернутись до звичної роботи. Ми ж зараз працює­мо переважно з тими українцями, які пе­ребувають у Польщі, але через карантин втратили свою попередню роботу. На­самперед, це покоївки й водії, — каже ме­неджер агенції з працевлаштування укра­їнців у Польщі. — Фермери сподіваються, що за тиждень-два вирішиться проблема з „доставкою“ українських сезонних пра­цівників. Адже уже за тиждень-два піде рання полуниця, почнуть висівати огірки у відкритий ґрунт. Деякі наші клієнти уже дозволили безкоштовно жити у своїх мо­дульних будиночках при плантаціях укра­їнцям, які погодились у них працювати, коли сезон стартує. Навіть якщо термін візи закінчився чи добігає кінця, укра­їнцям дозволили залишитись у Поль­щі не лише до кінця карантину, а й на 30 днів після його офіційного завершення. Наскільки нам відомо, польська влада хоче дозволити сезонним працівникам в’їжджати на територію Польщі, але на­разі є питання транспорту. Поки що зби­раємо дані людей, які готові їхати на се­зон до Польщі».

Пані Ольга зі села Твіржа, що непо­далік кордону з Польщею, щороку пра­цює в одного й того ж господаря. Каже, від нього вже телефонували, чи готова буде вона й цього року приїхати, якщо знайде таку можливість. Фактично, на­тякав, чи погодиться приїхати нелегаль­но, якщо легального способу не буде… «Я відмовилась. Навіть якщо пускати­муть, не поїду. Приїдеш, сиди там два тижні на карантині, там у кімнаті нас жило по четверо-п'ятеро. Не знати, чи ті люди здорові. Потім повернешся сюди — зно­ву запруть на ізоляцію. Я за той час ліпше свої городи обробляти буду», — каже жін­ка. Хоча й додає: якби господар був го­товий доплачувати за час перебування на ізоляції, то, ймовірно, поїхала б.

Тим часом міністр сільського госпо­дарства Польщі Ян Кшиштоф Арданов­ський пропонує, аби іноземці могли працювати, навіть перебуваючи на ізо­ляції. «Я пропоную, як і в Німеччині, ви­знати, що сезонні працівники, які при­їжджають з-за кордону, повинні пройти 14-денний карантин, — але матимуть змогу працювати на фермах, на які при­їжджають, хоч і з певною соціальною ізоляцією», — заявив міністр. За його словами, щороку в Польщі працюють кількасот тисяч сезонних працівників. Однак точну кількість порахувати склад­но, бо часто іноземці, зокрема україн­ці, отримують дозвіл на роботу у Поль­щі, але їдуть працювати в інші країни Європи. Відтак зараз вони з польським МЗС працюють над тим, аби полегшити українцям перетин кордону для роботи у Польщі, але при цьому унеможливити їх пересування далі на Захід.

Тим часом самі польські фермери звинувачують владу у зволіканні з ви­рішенням проблеми зі сезонними пра­цівниками. Для господарств, де ви­рощують ягоди та городину, важливо, аби працівники почали прибувати ще до початку травня. Зокрема, Станіс­лав Сава з Підкарпатського воєводства каже, що уже задумується над тим, чи не переорати усі чотири гектари полу­ниці. Адже на сезон йому потрібні пів­сотні працівників, а їх нема… Його зна­йомий, який має ще більшу площу під полуницею, також замислюється про плуг. Адже якщо не буде кому збирати, урожай і так пропаде.

А тим часом…

За оцінкою прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, за час каранти­ну в Україну повернулося приблиз­но два мільйони заробітчан. Відтак в уряді планують створити програ­му, яка б забезпечила цих людей роботою і допомогла втримати в Україні. «За нашими розрахунка­ми і очікуваннями, якщо різниця між заробітною платою в Європі та Україні, становить 300−400 євро, то люди не ухвалюють рішення їха­ти на заробітки… Їм краще отриму­вати 600 умовних одиниць вдома, ніж 1000 умовних одиниць десь на заробітках», — каже Шмигаль. За його словами, тільки у сфері до­рожного будівництва уже до кінця цього року створять 170 тисяч ро­бочих місць.