«Зарплата у конверті» та інші «трудові» порушення: штрафи зменшено

Це ж добре, скажете ви. Зна­чною мірою так, але зале­жить, під яким кутом диви­тись. Для роботодавців — авжеж, полегшення, а для найманих пра­цівників?..

Нагадаємо, величезні штра­фи за порушення норм законо­давства про працю діяли з 2017 року, і розміри їх щороку збіль­шувались — разом зі збільшенням розміру мінзарплати, до якої був «прив'язаний» розрахунок.

Штрафи вводились, щоб по­збутись «зарплат у конвертах», адже від цього страждає бюджет (несплачені податки та збори) і наймані працівники (соціальна не­захищеність, примарна майбутня пенсія).

Однак ефект «все вище, вище й вище» в напрямі збільшення розмірів штрафів не спрацював. Натомість породив величезні ко­рупційні прояви в контролюючих органах. Адже якщо перед робо­тодавцем постає вибір: отримати захмарний штраф і збанкрутува­ти чи віддати значно меншу суму, щоб контролер «не побачив» по­рушення, то, зрозуміло, він обере другий шлях та продовжить пору­шувати трудове законодавство. І з цим таки треба було щось ро­бити.

Тому і з’явився законопроєкт № 1233 як вимушений захід, бо «ніщо не зупинить ідею, час якої настав».

Однак, як свідчить стеногра­ма засідання Верховної Ради від 3 жовтня 2019 року, під час пред­ставлення проєкту до першого читання народна депутатка фрак­ції «Європейська Солідарність» Ніна Южаніна зазначила, що вар­то було «обговорювати не відмі­ну штрафів за порушення трудо­вого законодавства, а про те, що може сприяти детінізації заробіт­них плат, — це точно зменшення навантаження на роботодавця. Це точно стимули для того, щоб виплачувати зарплату «білу».

Тобто розуміємо, що зменшені «трудові» штрафи, безсумнівно, полегшать життя роботодавцям-порушникам, але не сприяти­муть правовому захисту найма­них працівників.

Та повернімося до змінених розмірів штрафів, які почали дія­ти з 2 лютого 2020 року.

Отже, штраф за неоформле­них працівників (неоформлен­ня на роботу офіційно, виплату «зарплати в конверті», оформ­лення на неповний робочий час за фактичної повної зайнятості) зменшили: було 30 мінзарплат за кожного працівника (141 690 грн), стало — 10 мінзарплат за кожного працівника, стосовно якого скоє­но порушення (47 230 грн), врахо­вуючи, що з 1 січня 2020 року мін­зарплата становить 4723 гривні.

У той же час, якщо роботода­вець є платником єдиного подат­ку І-ІІІ групи, то в разі першого виявлення порушення щодо нео­формлених працівників (та інших порушень, згаданих вище) він отримає від контролюючого ор­гану лише попередження і зможе виправити порушення без штра­фу.

За таке саме вчинене пору­шення повторно протягом 2-х ро­ків з дня виявлення розмір штра­фу буде становити 30 мінзарплат на момент виявлення порушення за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення. Це сто­сується і роботодавця — платника єдиного податку.

Як бачимо, роботодавці — платники єдиного податку отри­мали від законодавця прямий стимул зловживати працею нео­формлених працівників, адже на перший раз їх виявлення робото­давцеві за це нічого не буде…

Штраф за недотримання мі­німальних державних гарантій в оплаті праці зменшено: було 10 мінзарплат (47 230 грн) за кожно­го працівника, стало — 2 мінзарп­лати за кожного працівника, сто­совно якого скоєно порушення (9446 грн).

За недотримання гарантій та пільг мобілізованим працівникам і строковикам штраф зменши­ли: було 10 мінзарплат за кожно­го працівника (47 230 грн), стало — 4 мінзарплати за кожного пра­цівника, стосовно якого скоєно порушення (18 892 грн). До робо­тодавців — платників єдиного по­датку І-ІІІ групи за таке порушен­ня будуть застосовувати лише попередження.

Штраф за порушення встанов­лених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один мі­сяць, виплату їх не в повному об­сязі штрафну санкцію залишили без змін — 3 мінзарплати (14 169 грн).

За недопущення до прове­дення перевірки з питань додер­жання законодавства про працю, створення перешкод у її прове­денні штраф залишився без змін — 3 мінзарплати (14 169 грн).

Штраф за недопуск до прове­дення перевірки з питань вияв­лення неоформлених працівників зменшено: було 100 мінзарплат (472 300 грн), стало — 16 мінзарп­лат (75 568 грн).

За інші порушення трудового законодавства (усі, не перелічені вище) штраф у сумі не змінився — становить розмір 1 мінзарпла­ти (4723 грн), але накладається за кожне таке порушення. Раніше за усі «інші порушення» застосо­вувався єдиний штраф, а тепер його будуть накладати окремо за кожне виявлене «інше порушен­ня», навіть незначне.

Повторне вчинення впродовж року з дня виявлення «іншого по­рушення» призведе до штрафу у розмірі 2 мінзарплати за кожне таке порушення (9446 грн).

Разом з тим, встановлено нове правило сплати «трудових» штрафів: у разі сплати робото­давцем 50% розміру штрафів, які нарахували під час перевір­ки, впродовж 10 банківських днів з дня вручення постанови про на­кладення штрафу, така постано­ва вважається виконаною. Тобто, якщо штраф сплатити швидко, його розмір зменшиться вдвічі.

Також щодо деяких пору­шень (порушення строків випла­ти зарплати, недотримання мі­німальних державних гарантій з оплати праці та гарантій мобі­лізованих працівників і всі види «інших порушень») контроле­ри спершу будуть складати при­пис щодо їх виправлення. У разі виконання припису та усунен­ня виявлених порушень у визна­чені приписом строки штрафи до роботодавця застосовуватися не будуть.

Принагідно згадаємо повідо­млення Мінекономіки про те, що з 1 лютого 2020 року розпочи­наються масові перевірки щодо виявлення неоформлених пра­цівників у роботодавців, які ма­ють найвищий ризик незадекла­рованої праці (зокрема у сфері торгівлі, яку вважають однією із найбільш ризикових галузей з не­задекларованою працею).

Нагадаємо, право проводи­ти перевірки дотримання трудо­вого законодавства має Держав­на служба України з питань праці (Держпраці) та Державна подат­кова служба України (ДПСУ).

Та чи вирішує новий закон проблему із «зарплатою в кон­верті»? Скоріш за все — ні. Трохи додає спокою у сон роботодав­ця. Можливо, зменшує ризик ко­рупційних дій. Але точно — повер­тає найманих працівників у більш хитке становище, особливо якщо роботодавцем є платник єдино­го податку. Тож усе залежить від того, під яким кутом дивитись…

Зоряна Куриляк, юрист, експерт з оподаткування.