Знецінена гривня захищає наш ринок краще від мит...

Під час першої поїздки до Європи я неабияк «підсіла» на німецькі шоколадки Ritter Sport. Як і десять років тому, ці нестандартні квадратні плитки у ЄС коштують в середньому 1-1,2 євро. Щоправда, євро тоді коштував приблизно сім гривень, тепер — 29. Але шоколадку Ritter Sport у наших супермаркетах дешевше, ніж за 55-60 гривень знайти важко... Противники Угоди про асоціацію з ЄС, складовою якої є Угода про зону вільної торгівлі з Євросоюзом, лякали, що після 1 січня 2016 року український ринок заполонять дешеві європейські товари, а наші виробники стануть неконкурентними. Але цього не сталось. Минуло чотири місяці: ані мої улюблені шоколадки, ані норвезька риба, ані інші товари з ЄС дешевшими не стали. Не помітно на прилавках і якихось нових торгових марок... То де ж обіцяне засилля європейського імпорту?

«Дива не сталося, бо і не могло статись. Ставка імпортного мита на продукти харчування — приблизно 5-10%. Умовами Зони вільної торгівлі з ЄС передбачено поетапне зниження мит — в середньому на 1% на рік, — каже керівник Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. — Аби помітити зниження бодай на той один відсоток, треба, аби був стабільний курс. У нас курс постійно стрибає. То він 25, то 28 гривень за долар, а імпортери закладають в ціну 30-32 гривні. Ще один момент: щоб дешево завозити товар, потрібні дешеві гроші. В Україні кредитування бізнесу практично паралізоване, а ті кредити, які все ж можна отримати, надто дорогі. Усе це впливає на кінцеву вартість для споживача».

Сподіватись на розширення асортименту імпортних товарів в українських магазинах експерт також не радить. До того ж останні два роки і перелік торгових марок, і кількість компаній, які займались постачанням товарів на український ринок, продовжують скорочуватись. Усе через те, що купівельна спроможність українців падає. Лише за минулий рік оборот роздрібної торгівлі в Україні (без урахування окупованих Криму та частини Донбасу) знизився на 20,7%. Тому український ринок сьогодні не дуже цікавий для європейських компаній. Адже для того, аби вивести продукт на новий ринок, потрібно вкласти чималі кошти у його промоцію. А гарантії, що зубожіле українське населення його купуватиме у потрібних обсягах, немає. «Європейський бізнес не зацікавлений в українському ринку, бо вони не розуміють, що їх тут чекатиме. У нас і війна, і політична, і економічна криза. Якби була одна криза, ще можна було б на щось сподіватись, а три кризи відразу... Навряд чи хтось буде зацікавлений у такому ринку», — вважає Олексій Дорошенко.

Саме низький попит на товари, а не високі мита, стримують європейських виробників від виходу на український ринок, переконаний і президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко. Однак, на його думку, за кілька років асортимент імпортних товарів з Європи зросте, і частина з них подешевшає. «Насправді глибока та всеосяжна Зона вільної торгівлі з ЄС запрацює лише з 2026 року. Тоді європейські товари до нас потраплятимуть без мит. Зараз ми лише почали її створювати, тож імпортні мита ще є, хоча їхні ставки з кожним роком знижуватимуться, — каже Олександр Охріменко. — На деякі товари імпортні мита і так невисокі, тому особливого здешевлення не відчуємо. Але, наприклад, на парфуми, деякі види алкоголю націнки високі, тож зниження цін має бути помітним. З одягу подешевшає хіба що секонд-хенд. Щодо дешевих і якісних харчів з Європи, на які так сподіваються наші покупці, то з цим не все так просто. Якісні продукти не такі уже й дешеві в ЄС, а зважаючи на курс гривні, для українського споживача дешевими вони не будуть. Але у Європі є товари, скажімо так, специфічних стандартів. Вони і справді дуже дешеві. Але там широко використовують замінники. Наприклад, продукт не з чистого молока, а з білкових замінників. У деяких м’ясних виробах норми допускають використання до 20% відходів м’ясного виробництва. У Європі також багато солодощів, де замість какао-масла, яке є досить дорогим продуктом, використовують сою чи інші замінники. Для українського ринку це нетипові продукти, у нас більшість шоколаду виробляють з какао. Звичайно, якщо на полиці буде плитка, скажімо, «Світоча», виготовлена з натурального какао, і імпортна із замінників, то українська буде дорожчою. Але для покупців це добре, бо вони матимуть вибір, що купувати».

Чимало українців чекали набуття чинності ЗВТ ще й з надією придбати дешевший автомобіль з Європи. Але не так сталося, як гадалося. По-перше, імпортне мито на авто не таке уже й високе — 10%. Його знижуватимуть з 2017 року впродовж 10 років — по 1% на рік. По-друге, на імпортні автомобілі діятиме квота — 45 тисяч на рік. Якщо з ЄС надходитиме більше автомобілів, то за кожне авто понад квоту доведеться сплачувати мито в повному обсязі. Зрештою, основна вартість розмитнення — акцизний збір, який залежить від об’єму двигуна та віку автомобіля. А умови ЗВТ зниження акцизу не передбачають. Це можна врегулювати тільки нашим українським законодавством, але нардепи вперто не хочуть приймати такі зміни.