Цукру вистачить. Та чи вистачить грошей на нього?

Українці звикли, що найвищі ціни на цукор — у червні-липні, коли починається сезон закруток, а як тільки на ринку з’являється “свіжий” цукор з нового урожаю, ціни знижуються. Та цього року звична схема не спрацювала. Сезон цукроваріння у розпалі, а ціни, замість падати, йдуть угору. Фасований цукор у роздрібних мережах уже продають по 14-16 гривень за кілограм. За даними асоціації “Укрцукор”, цукрових буряків цього року зберуть на 40% менше, ніж торік. Частково це пов’язано зі зменшенням посівних площ, частково — з погіршенням урожайності. Виробництво цукру у цьому сезоні, за оцінкою асоціації, не перевищить 1,1-1,2 мільйона тонн. Відтак не дивно, що знову заговорили про дефіцит цукру, і деякі покупці почали купувати його мішками.

«Дефіциту цукру не буде. Потреба внутрішнього ринку — 1,7 мільйона тонн на рік. У цьому сезоні цукрові заводи вироблять 1,2 мільйона тонн цукру, але є ще залишки цукру з минулого сезону, — каже аналітик аграрного ринку компанії “ПроАгро” Ярослав Левицький. — Власне цього року компанії скоротили посіви саме через те, що у попередні два-три роки в Україні було перевиробництво цукру. Через це деякі цукрові заводи змушені були реалізовувати цукор за цінами, часом нижчими за собівартість. У кращому випадку, вони виходили на нуль. На сьогодні кількість гравців на ринку скоротилась. Про монополізацію наразі не йдеться, адже є п’ять-шість потужних гравців. Але це великі холдинги, які сіють цукровий буряк, переробляють його на цукор і здійснюють оптову торгівлю. Відтак їм легше прогнозувати, скільки треба висіяти буряку, аби уникнути перевиробництва”.

Загалом у цьому сезоні цукровий буряк перероблятимуть 35-36 цукроварень проти 48 торік. Проблема у тому, що майже 40% собівартості цукру — це ціна енергоносіїв, які цього року неабияк подорожчали. Майже третина заводів, які працюватимуть цього року, повністю або частково перейшли на альтернативне паливо — вугілля, мазут, біогаз тощо. Однак це здешевшує собівартість не більше, ніж на 5%. Відтак, за підрахунками екс-голови асоціації “Укрцукор” Миколи Ярчука, справедлива оптово-відпускна ціна на цукор має бути щонайменше 16-15,5 гривні за кілограм.

“Усі прогнозували, що цукор у цьому сезоні подорожчає, але не думали, що це буде так швидко. Уже зараз деякі компанії виставляють оптово-відпускні ціни, які ми прогнозували лише на травень наступного року, — каже Ярослав Левицький. — Скажімо, деякі компанії відпускають цукор по 20-25 гривень за кілограм. Звичайно, вони поки що працюють на склад, адже покупців, які готові закуповувати цукор за такою ціною, наразі немає. Попри це, із задекларованих цін можна зробити висновок про їхню цінову політику. Трохи дешевшим буде цукор від давальників сировини. Вони, як правило, вирощують порівняно невеликі обсяги цукрового буряку і здають на заводи лише на переробку. Тобто здали буряк, заплатили за переробку, забрали готовий цукор. Але продають вони його не через торговельні мережі, які зацікавлені у великих обсягах, а самостійно”.

Щодо імпортного цукру, який міг би змусити наших виробників дещо втамувати свої апетити, то його на нашому ринку або не буде, або буде дуже мало, прогнозує аналітик. Так, цукор з тростини традиційно дешевший за буряковий. Втім, з одного боку, урожай цукрової тростини цього року гірший, ніж зазвичай. З іншого, як тільки уряд виділяє квоту на імпорт цукру, віт­чизняні виробники здіймають галас. А тому уряд все ж намагатиметься захищати інтереси вітчизняних виробників і не пускатиме імпортний цукор на наш ринок, хоча це суперечить і інтересам українських споживачів, і умовам СОТ. Тож за якою ціною купуватимемо цукор у найближчі кілька місяців, спрогнозувати поки що важко. Тим більше, що оскільки уряд відмовився від практики регулювання роздрібних цін на цукор, тепер кожна торгова точка може встановлювати ту ціну, яку вважатиме за потрібне.