Покайтесь, і держава пробачить 95% вашого боргу

З 17 січня в Україні набув чинності закон про так званий податковий компроміс. Фактично, документ передбачає, що якщо платник податків прийде у податкову (тепер — Державну фіскальну службу) і сам зізнається, що ухилився від сплати певної суми податків, йому “пробачать” практично усю суму — доведеться сплатити лише 5%. Зате, очевидно, доведеться розкрити схеми, за якими вдавалось ухилятись від сплати податків...

Хто може скористатись податковим компромісом та чи готові підприємства оформляти “явку з повинною”, “ВЗ” розповідав заступник начальника Головного управління ДФС у Львівській області Василь Лемішовський.

— Хоча закон діє менше місяця, але перші звернення платників, які хотіли б застосувати механізм податкового компромісу, уже є, — каже Василь Лемішовський.

— Звернутись з заявкою на застосування податкового компромісу можна впродовж трьох місяців — з 17 січня до 16 квітня. Після звернення органи ДФС впродовж десяти робочих днів вивчають подані дані та вирішують, потрібна додаткова перевірка чи ні. Якщо перевірка не потрібна, то сума, яку задекларував платник, буде вважатись погодженою. Якщо потрібна перевірка, то процес досягнення компромісу триватиме не більше 70 днів. За результатами перевірки подається довідка, у якій або зазначено, що сума, яку задекларував платник, є погодженою, або може бути донарахування. В результаті 95% узгодженого податкового боргу платнику “прощають”, а 5% він повинен сплатити.

— У яких випадках платник, який має за собою “гріхи”, може скористатись податковим компромісом?

— Скористатись податковим компромісом може платник, який до 1 квітня 2014 року протягом трьох років (1095 днів) завищував видатки і таким чином міг уникнути сплати податку на прибуток. Адже що більші витрати, то менший прибуток, і, відповідно, менший сплачений податок. Платники, які за цей період завищували свій податковий кредит, і таким чином намагались зменшити суми сплати ПДВ, також можуть скористатись податковим компромісом. Тобто поки що податковий компроміс застосовується тільки щодо податку на прибуток та ПДВ. Відповідно, скористатись ним можуть переважно великі підприємства. Але, наскільки знаю, у Верховній Раді уже є пропозиції, аби внести зміни у законодавство та передбачити можливість такого компромісу і щодо інших платежів: ренти, податку на доходи фізичних осіб та деяких інших податків.

— Яка користь державі від того, що вона пробачить 95% податкових боргів? Адже гарантії, що ці підприємства далі працюватимуть чесно, нема?

— За прогнозом, у масштабах країни застосування податкового компромісу дасть до трьох мільярдів гривень додаткових надходжень. Але краще отримати це, ніж не отримати нічого. Багато справ щодо ухиляння від сплати податків перебувають у судах. Платники витрачають кошти на юристів, вони зацікавлені у “мотивуванні” суддів приймати рішення на їхню користь. Розгляди затягуються на півроку-рік, адже після рішення суду першої інстанції подають апеляції, касації... Втрачає і держава, і платник. А такий податковий компроміс дає можливість підприємствам почати працювали легально і давати надходження до бюджету. Багато країн проходили через такий механізм, і він дав хороші результати.

— Чи є обмеження за сумами оптимізованих податків? Чи підприємства, яке недоплатило 10 тисяч гривень і 10 мільйонів, — в однакових умовах?

— Обмежень у сумах несплачених податків немає. Але після того, як платник подав заявку на податковий компроміс, ми вивчатимемо, чи сума, яку він задекларував, відповідає реальній. Чи, може, він, оптимізувавши мільйони, хотів зізнався лише в кількох тисячах недоплати.

—Після того, як підприємство скористалось податковим компромісом, воно буде на посиленому контролі у ДФС, — аби воно не почало знову платити менше, ніж було у цій “покаяльній” декларації?

- Такої умови немає. Аналізуватимемо лише діяльність за той період, на який діє податковий компроміс. Тобто до 1 квітня 2014 року.

— Якщо підприємець зізнається, що впродовж останніх трьох років недоплатив таку-то суму податків, ви його не просите назвати також податківців чи працівників інших контролюючих органів, які йому допомагали це робити? Адже сумніваюсь, що такі схеми оптимізації можуть працювати тривалий час без прикриття певних органів...

— Наразі розпочався лише перший етап цієї роботи, і механізм не до кінця відпрацьований, адже по кожному такому зверненню є багато нюансів. Розуміємо, що державні органи також були певною мірою пов’язані у цих схемах, і примушували платників порушувати закон. Тому мета цього закону показати, що держава готова будувати відносини з платниками податків по-новому.

— Цього року, окрім закону про податковий компроміс, який дозволяє нечесним підприємствам відбілитись, набув чинності ще й закон, який надає пільги зі сплати ЄСВ роботодавцям, які використовували нелегальну робочу силу. Тобто фактично, ті, хто працював в тіні, опинились в кращих умовах, ніж ті, хто у попередні роки працював чесно, платив усі податки і “білі” зарплати. Не боїтесь, що ці підприємства підуть в тінь?

— Я переконаний, що ці закони сприятимуть тому, аби бізнес виходив з тіні. Безумовно, у тих, хто працював чесно, можуть виникнути певні сумніви. Але держава мала зробити перший крок. Маємо визнати, що багато платників, особливо при попередньому, “сімейному”, режимі, були загнані у такі умови, що змушені були працювати з податковими ямами, які були створені під егідою певних органів. Це був не їхній вибір. Яким чином їм пояснити, що держава готова працювати чесно?

Хочемо, аби бізнес зрозумів — так, державі важко, у державі йде війна, але тим не менше держава йде не певні поступки. Розумію, що є багато незадоволених, що не цього платники хотіли, але це лише перший крок.