Найкраще яблуко – у якому «жив» черв’як
Половина великих виробників картоплі не має жодних документів, які б свідчили про її якість.
/wz.lviv.ua/images/news/2012/11/4c4d2a2e880e216a7b458d349993b43f.jpg)
Як правило, про нітрати усі згадують навесні, коли з’являються редиска, огірки, помідори. Але наскільки “чисті” овочі та фрукти, які продають на ринках зараз? Взяти хоча б картоплю. Усі знають, що її обробляють хімією проти фітофтори, проти колорадського жука, підсипають різними добривами. Де гарантія, що ті продукти, які продають на ринках та в супермаркетах, безпечні для нашого здоров’я? Адже покупець безпорадний — він може оцінити лише зовнішній вигляд, але ж усередину не заглянеш. Про це ми розпитали начальника управління контролю якості сільськогосподарської продукції Держсільгоспінспекції Іванну Юрейко.
—Проводимо ПЛАНОВІ перевірки виробників овочів та фруктів, і перше, що від них вимагаємо, — підтвердження якості та безпеки сировини, — каже Іванна Юрейко. — Великі господарства перед тим, як збувати продукцію, повинні укладати договори з акредитованими лабораторіями, які досліджують їхній товар на вміст залишкових кількостей нітратів, пестицидів, радіонуклідів і токсичних елементів. Але не всі фермери це роблять, оскільки ці аналізи платні. За жовтень ми провели 35 перевірок виробників картоплі, і половина з них не мала документів. Крім того, кожне велике господарство повинно вести журнал використання пестицидів, адже є норми, скільки на яку ділянку їх можна вносити. Цього теж дотримуються не всі. Фермерські господарства використовують дуже багато біохімічних препаратів, і їхня продукція часто небезпечна. Основна мета підприємства — продати продукцію і заробити. Йому байдуже, як вирощувати. Щодо дрібних господарств, які реалізують свою продукцію на ринках, то вони підконтро-льні ветеринарно-санітарній ла-бораторії цих ринків. Але й це не гарантує, що на ринок не потрап-ляють продукти сумнівної якості. Поки що ми перевірили лише шість ринків Львова. Склали для себе міні-рейтинг. За такими показниками, як безпечність, якість та санітарно-ветеринарний контроль, перше місце можна віддати Збоїщанському ринку. Далі йдуть міні-ринок на «Балатоні» та «Винниківський». На «Добробуті» та «Привокзальному» — лише частина продукції підтверджена ветеринарними дослідженнями. Найбільше порушень зафіксували на Стрийському ринку.
— Часто виникає питання, яка продукція якісніша — віт-чизняна чи іноземна?
— Вітчизняні сорти овочів та фруктів не поступаються іноземним за якістю та смаком, але імпортна продукція часто має привабливіший товарний вигляд, краще зберігається. Проб-лема у тому, що у нас недостатньо сучасних овочесховищ, тому навіть якісна продукція псується через неналежні умови зберігання. З іншого боку, імпортна продукція, якою торгують на ринках, не має достовірної документації, яка б підтверджувала її екологічність. Я раджу брати яблука, в яких «жив черв’ячок”, і моркву звичайних розмірів тощо. Надто великі та надто яскраві овочі — свідчення того, що виробники не пошкодували хімікатів.
— А як щодо якості хліба? Останнім часом люди все частіше скаржаться, що уже наступного дня він стає “дубовим” або починає пліснявіти. Пекарі кажуть, все через те, що у нас на борошно йде зерно не найкращої якості.
— Наше зерно — дуже високої якості. На жаль, умови зберігання зерна на багатьох підприємствах незадовільні, а це призводить до погіршення якості сировини. Цвіль якраз і є результатом порушення хімічного складу зерна або недотримання технологій замішування тіста. Тому можу порадити купувати хліб, випечений на комбінатах, які мають сертифіковані лабораторії і дотримуються пов-ного технологічного процесу. А щодо того, що хліб стає твердим, — це уже залежить від рецептури. Спитайте у пекарів, що вони туди досипають.