Великоднє частування

Паска зі здобного тіста символізує життя Христа серед людей. Паска довго не черствіє, тому за старих часів її з'їдали не відразу. Верхівку пасочки брали зі собою на перші весняні роботи у полі і з'їдали там, щоб рік був урожайним.

Великодній кошик досі має свої регіональні особливості: на Гуцульщині була традиція освячувати воду, в якій варили яйця: вважали, якщо людина вмиватиметься цією водою, її обличчя буде чистим і здоровим. У деяких регіонах освячували воду із червоною писанкою, щоб потім вмиватися на красу.

Ранкове розговіння у різних куточках України відбувається по-різному. Типовою варіацією цього звичаю є потрійне обходження ґаздою святкового столу. Тримаючи полумисок, наповнений свяченими стравами та, ставши обличчям до образів, господар розрізає на тарелі декілька освячених крашанок і підносить шматочок яйця до рота кожному членові сім'ї, приказуючи: «Дай, Боже, ще й на той рік дочекатися святого Воскресіння Христового в щасті та здоров'ї!». Такий обряд поширений на Поділлі, Волині, Буковині.

На Наддніпрянщині та у західних областях України розговляються без особливих ритуалів. Основний правил — не впустити жодної крихти свячених наїдків додолу. На Поліссі вслід за процесом розговіння прийнято вмиватися, кладучи у миску дві крашанки й мідну монету. Саму воду потім виливають на вогонь або у водойми. На Слобожанщині, закінчивши святковий обід, зазвичай йдуть на цвинтар і кладуть на могили крашанки та інші великодні наїдки.

До свята готують й чимало інших традиційних страв — холодець, паштет, голубці з молодої капусти, закуски і салати із зеленини, випікають чимало солодких смаколиків.

Запечена шинка

1−1,2 кг свинячої шинки (шиї).

Для маринаду: 200 мл води, 3 ст. ложки пікантного кетчупу, 3 ст. ложки червоного винного оцту, 2 лаврові листки, 2 горошини духмяного перцю, 2 ч. ложки солі (без гірки), 1 ч. ложка цукру, ½ ч. ложки гранульованого часнику, ½ ч. ложки насіння коріандру, ½ ч. ложки червоного перцю, ¼ ч. ложки орегано, ¼ ч. ложки базиліку, ¼ ч. ложки розмарину, ¼ ч. ложки чебрецю, ¼ ч. ложки майорану, ¼ ч. ложки шавлії.

Змішати всі інґредієнти для маринаду, довести до кипіння і варити декілька хвилин. Дати повністю охолонути.
М’ясо густо наколоти грубою «циганською» голкою, залити маринадом і залишити у холодильнику на 2 дні. Після закінчення цього часу злити розсіл, а м’ясо покласти у рукав для запікання і викласти на деко. Запікати у нагрітій до 180°С духовці 90 хв.

Ковбаса

1 кг свинини, ½ кг яловичини, 150−200 г сала, 0,5 ч. ложки цукру, 0,5 ч. ложки перцю, ¼ ч. ложки меленого мускатного горіха, 4−5 зубчиків часнику, 12−15 г солі.

М’ясо і сало нарізати або змолоти на м’ясорубці із ситечком з великими отворами, вимішати зі спеціями. Вимішувати, доки фарш не відставатиме від рук.

Очищені кишки вимочити у воді зі шматочком лимона, щоб не було запаху. Начинити кишки фаршем, зв’язати кінці. Винести ковбасу у прохолодне місце на дозрівання на 4−6 год. Коптити 2 год або запікати у духовці 1,5 год, поклавши на решітку, під низ поставивши деко з водою.

Цвіклі

2 кг невеликих буряків, 100 г натертого хрону, 2 ст. ложки цукру, 1 ст. ложка солі, 2 ст. ложки соку лимона або оцту.

Буряки вимити і зварити у киплячій воді до готовності (коли закиплять, всипати до них 1−2 ложки цукру і трішки лимонної кислоти). Або кожен окремо загорнути у фольгу і запекти у духовці. Охололі буряки очистити від шкірки і натерти на найдрібнішій тертці.

Хрін очистити від шкірки і натерти на тертці чи подрібнити у блендері.

До натертих буряків додати цукор і сіль, а також хрін. Влити лимонний сік чи оцет, вимішати і скуштувати. За потреби додати солі, цукру, кислоти, якщо мало гостроти, то ще й хрону. Відразу розкласти бурячки у банки, бо хрін швидко вивітрюється. Закрити банки кришками і зберігати цвіклі у холодильнику.