Овоч з ароматом весняної зелені

Походить вона від дикої рослини, що трапляється в Європі й Азії в болотистій місцевості. Спершу її використовували як лікувальну рослину, вона слугувала оздобою столу. Лише в XVII столітті селера стала популярним овочем. Її вирощують у двох різновидах: стеблову і кореневу.

У селері є унікальна ком­бінація мінералів, кис­лот і клітковини, яка спри­яє стабільності клітин організму людини. У 100 г лише 18 ккал, а харчових волокон багато, тому соковите стебло стимулює травлення. Суп із селери фігу­рує у всіх системах схуднення. Давно помічено властивість се­лери посилювати чоловічу по­тенцію, а сьогодні ця здатність знайшла пояснення — високий вміст гормону андростерону. Жінкам селера теж корисна: у ній є апіол — рослинний аналог естрогену.

У китайській медицині селеру використовували як ліки від гі­пертонії. Дослідження підтвер­дили наявність у селері спо­лук, які регулюють артеріальний тиск.

Селера містить вітамін С, що впливає на нашу імунну систе­му, зміцнюючи протистояння запаленням і застудам. Цілю­щі властивості має насамперед сира селера. Вона корисна хво­рому шлунку, у випадках ревма­тизму, ожиріння, захворювання сечового міхура. Салати та сік із селери є чудовим засобом для підтримування доброго само­почуття (очищають організм від токсинів). Компрес із соку селе­ри допоможе від синців та по­дряпин.

Селера надає особливо­го аромату будь-яким стравам. У засмажку для супу додайте не лише звичні моркву та цибу­лю, а й дрібно нарізане стебло селери — він зробить його аро­матнішим. Нарізаний кубика­ми корінь селери можна запек­ти в духовці разом з птицею. Пюре із селери значно цікавіше за картопляне — повітряне, без крохмального присмаку, з ди­вовижним ароматом весняної зелені. Заправляти пюре мож­на, як і картоплю, вершками чи маслом. З вареного кореня се­лери вийде чудовий суп-пюре чи крем-суп.

У кореневої селери слід зрі­зати всі вузлики, загрубілі час­тини та зелень під шкіркою — смаку вони не додадуть, а зі­псувати страву можуть. Очи­щену бульбу селери потріб­но відразу ж покласти в миску з підкисленою холодною водою, щоб вона не потемніла на пові­трі. Для салатів її нарізають тон­кою соломкою або натирають на грубій тертці.

Бланшована селера стає м’якшою і частково втрачає різ­куватий смак.

Стеблову селеру додають у салати сирою. Перед нарізан­ням слід зняти овочечисткою усі жилки з поверхні стебел. Нарі­зати стебла бажано тонко, по­перек або злегка навскіс.

Класичним салатом із селе­ри є салат Волдорф. Сьогодні на його основі створено безліч ва­ріацій салатів з селерою: з вино­градом та журавлиною, куркою та креветками, різними горіхами та всілякими заправками.

Салат із селери й апельсина

3 стебла селери, 1 апель­син, 2 яблука, 30 г очищених волоських горіхів, 100 г не­жирної сметани (або йогур­ту).

Помити яблука, стебла селе­ри та апельсин. Волоські горіхи дрібно посікти ножем.

Стебла селери нарізати не­великими шматочками.

Апельсин очистити, розібра­ти на часточки і кожну наріза­ти на маленькі шматочки. Яблу­ка очистити від шкірки і вирізати серцевину. Яблучну м’якоть на­різати невеликими кубиками.

У миску викласти шматочки селери, кубики яблук, апельси­на. Додати подрібнені волоські горіхи. Також додати сметану чи йогурт. Перемішати і розкласти у порційні тарілки.

Крем-суп з селерою і грушами

700−800 г кореня селе­ри, 2 великі зубчики часни­ку, 3−4 цибулини-шалот (або 1−2 ріпчасті цибулини), 4 гру­ші твердих сортів, 1 ст. ложка оливкової олії, кілька гілочок петрушки, 2 ч. ложки свіжого натертого імбиру, 1 л овоче­вого бульйону.

Цибулю і часник очистити і дрібно нарізати. У великому по­суді розігріти оливкову олію, до­дати імбир, овочі та обсмажува­ти суміш до м’якості.

Корінь селери та груші очис­тити і нарізати кубиками, по­класти їх у каструлю до овочів та залити овочевим бульйоном. Дочекатися закипання, варити суп до м’якості селери. Збити блендером, після чого посолити і додати свіжу зелень.

Подавати гарячим, за бажан­ня з грінками із сирною «шапоч­кою».

Фарширована селера

2 середні корені селе­ри, 200 г бринзи або іншого сиру, що добре запікається, 1 склянка рису жасмин, 1 со­лодкий перець, 2 великі ци­булини, 4 зубчики часнику, 50 г кеш’ю, 1 пучок зелені, 4 ст. ложки пряженого масла, 0,5 ч. ложки порошку карі, сіль, мелений чорний і білий перець.

Зварити селеру в шкірці у ки­плячій підсоленій воді, 20 хв. Очистити, нарізати кружальця­ми завтовшки 2,5 см.

Розігріти духовку до 170°С. Застелити форму для запікання пергаментом.

Очистити і дрібно нарізати солодкий перець, цибулю і час­ник. Обсмажити у маслі на силь­ному вогні, помішуючи, 5 хв. До­дати карі, перемішати, зняти із вогню.

Посікти горіхи досить дрібно. Зварити рис у великій кількості окропу, 15 хв. Відкинути на сито, змішати зі смаженими овочами та посіченими горіхами.

Вийняти ложкою частину м’якоті з кожного кореня селе­ри, додати до начинки. Нафар­ширувати селеру начинкою, розкласти на деку, поставити в духовку на 15 хв.

Розкришити бринзу, зміша­ти із посіченою зеленню. Поси­пати сиром, поставити у духо­вку ще на 5−7 хв.