«Тарілка надії»

Міжнародна організація World Central Kitchen годує переселенців

«Тарілка надії»

У Львові підбили підсумки роботи Міжнародної організації World Central Kitchen (Світова центральна кухня), яка з перших днів повномасштабної війни допомагає Україні. Уже 25 лютого у Польщі команда почала годувати переселенців першими стравами і гарячими обідами, а 28 лютого перетнула кордон і надавала допомогу у Львові, на залізничному вокзалі і стадіоні «Арена Львів», в Одесі, в місцях, куди скеровувалися потоки біженців. І так дотепер щодня, без вихідних, годують десятки тисяч українців, які не мають можливості подбати про їжу для себе і близьких, втікаючи з власних домівок з-під обстрілів російських окупантів. До місії доєдналися кухарі та представники закладів харчування з України.

За майже п’ять місяців повномасштабної війни в Україні команда World Central Kitchen в Україні приго­тувала 90 млн гарячих страв. Крім того, людям роздали 2 млн продуктових наборів. Про це під час брифінгу у Медіацен­трі “Україна” розповіла керів­ник програми World Central Kitchen в Україні Юлія Стефа­нюк. За її словами, представни­ки організації є у 800 населених пунктах України. Команда во­лонтерів, яка допомагає, налі­чує понад 5 тисяч осіб.

Робота World Central Kitchen – велика підмога у роботі з пе­реселенцями у Львівській об­ласті. На цьому наголосила на­чальниця управління туризму та курортів Львівської облас­ної військової адміністрації Наталія Табака. До допомоги долучився й місцевий бізнес.

– Близько 50 підприємців, рестораторів, кухарів об’єдналися із виробниками, міс­цевими торговельними мере­жами. За її словами, також 250 тонн продуктів розвезли у са­наторії області, де жили вну­трішньо переміщені особи. Кожен кілограм харчування, кожна порція – важлива. За це ми щиро дякуємо нашим парт­нерам, – наголосила Наталія Та­бака. – Перші два тижні війни для всіх були доволі хаотичними і складними в організації проце­сів. Проте за цей період не було жодної інформації про отруєння чи про якісь інші історії. Там пра­цюють провідні шеф-кухарі та ресторатори. Були продукти, які в мішленівських ресторанах мо­гли з’явитися. У березні їх про­сто віддавали, щоб їжа не про­пала, і кожен був нагодований.

Керівник програми в Україні WCK Юлія Стефанюк додала:

– Для нас важливо, щоб це була не просто їжа, а ще й ко­рисна. Тому є стандарти порції, ваги. Обов’язково мають бути перша страва, салат, м’ясо. Їжа – момент позитивного ставлен­ня до людей. Ми прагнемо, щоб люди відчували нашу підтрим­ку, і вкладаємо в це значно біль­ше, ніж просто перша чи осно­вна страва. Називаємо теплу порцію – «тарілка надії».

Юлія Стефанюк також за­уважила, що організація пра­цює у світі 12 років і допомага­ла в країнах, де була потреба долати наслідки природних ка­таклізмів, – пожеж, землетру­сів тощо. Участі у воєнних ситу­аціях не було. Тому багато речей доводилося відкривати в Україні вперше. Зокрема, спрацювала нова модель швидкого розпо­всюдження, коли відгукнулася і почала волонтерити така вели­ка кількість партнерів – ресто­ранів, їдалень. Вони долучили­ся і почали готувати їжу в усій Україні для людей, які цього по­требували. Адже покрити тери­торію України власними силами було важко.

– Упродовж війни неймовір­на кількість людей залишилась працювати в Україні. Ми підтри­мували й підтримуємо вироб­ників, фермерів, у яких купуємо продукти. Зрозуміли, що є по­треба доставляти не лише гаря­чі страви, а й їжу для самостій­ного приготування, тому почали забезпечувати людей продукто­вими наборами. Один такий на­бір розрахований на сім’ю з 3-4 осіб. По всій країні це майже 70 тисяч розданих наборів лише за день, – поділилась директорка української місії WCK.

За словами Юлії Стефанюк, зараз команди World Central Kitchen працюють у всіх регіо­нах України, зокрема й поблизу лінії фронту.

– У нас є представники в Краматорську, це майже лінія фронту. Також у Харкові та Ми­колаєві, де звіряємо вранці, яка ситуація, чи безпечно працюва­ти. Є групи швидкого реагуван­ня, до прикладу, коли у Вінниці сталася атака, команда виїха­ла і годувала медиків та тих, хто займався роботою з ліквіда­ції наслідків, – розповіла Юлія Стефанюк. Вона наголошує, що українська команда World Central Kitchen здобула унікаль­ний досвід, який планує засто­совувати й надалі.

Від моменту заснування WCK у 2010 році у США, коли шеф- кухар Хосе Андрес організу­вав харчування в Домінікан­ській Республіці, Нікарагуа, Замбії, Перу, Кубі, Уганді, на Ба­гамських островах, у Камбоджі, Сполучених Штатах Америки та Україні.

Бограч на багатті

5 кг яловичини, 500 г сви­нячого сала, 5 кг картоплі, 10 цибулин, 5 морквин, 10 бол­гарських перців, 10 помідо­рів, 1 велика головка час­нику, 5 ст. ложок томатної пасти, 5 ст. ложок меленої паприки, велика жменя кми­ну, сіль і чорний мелений пе­рець, 20 л води.

М’ясо помити, обсушити і на­різати невеликими шматочка­ми. Сало дрібно нарізати.

Картоплю нарізати великими шматочками. Покришити цибу­лю. Болгарський перець, морк­ву і помідори нарізати кубика­ми. Подрібнити часник.

У розігрітий товстостінний казан закинути сало і обсмажи­ти в ньому цибулю до м’якості. Додати паприку, перемішати. Додати у казан м’ясо, часник і кмин. Добре перемішати на ве­ликому вогні, м’ясу дати схопи­тися.

Потім додати 1 літр води, щоб м’ясо не варилося, а туш­кувалось. Вогонь зробити слаб­шим. М’ясо періодично помішу­вати, підливати воду, щоб вона не випарувалася повністю, і го­тувати під кришкою 1,5-2 год.

Коли м’ясо розм’якне, дода­ти в казан моркву і картоплю, перемішати і готувати бограч на середньому вогні, періодично помішуючи.

Через 10-15 хв додати бол­гарський перець, помідори, томатну пасту, посолити і по­перчити. На цьому етапі відре­гулювати кількість води до ба­жаної густини бограчу.

Довести бограч до кипіння і готувати під кришкою 15-20 хв. Готовій страві дати настоятися ще 10 хв.

Схожі новини

Популярне за добу

Популярне за тиждень