Хліб від односельчан

Уродженець села Розважа Золочівського району, що на Львівщині, серед допомоги, скерованої волонтерами у військову частину на сході України, помітив коробку із домашнім хлібом, де було вказано назву рідного села. Зворушений, із тремтінням у голосі зателефонував додому і подякував землякам від себе та своїх побратимів. Надзвичайно приємно отримати допомогу з рідного маленького села, доставлену за сотні кілометрів на передову.

Цю зворушливу історію роз­повіли волонтери Золочівсько­го гуманітарного штабу.

– Підготувати та відправити чергову допомогу – це є нашим виявом турботи та величезної подяки українським героям.

Випіканням домашнього хліба з перших днів війни займаються чи не в кожному на­селеному пункті Золочівської та Поморянської громад – Бо­гутині, Поморянах, Бібщанах, Полянах, Красносільцях, Сно­вичах, Ремезівцях, Розважі, Підлиссі, Бужку, Білому Камені та багатьох інших.

Щочетверга житель Помо­рянської територіальної гро­мади Іван Туркевич об’їжджає села, збирає свіжовипечений хліб та чимало солодощів і до­ставляє в гуманітарний штаб Золочева. Дорогою заїжджає й у села сусідньої Перемиш­лянської територіальної гро­мади Чемеринці та Дунаїв, де теж готують для наших захис­ників гостинці. Машина приїж­джає до Золочева завантажена “по вінця”, тож у ній може вміс­титися лише пан Іван. Іншу час­тину великої ТГ об’їжджає ста­роста села Сновичі Володимир Семираз. Як розповіли волон­тери штабу, частину продукції вони фасують і відправляють на фронт, решта йде на потре­би внутрішньо переміщених осіб, яких у громаді вже понад три з половиною тисячі.

Окрім хлібобулочних виро­бів, господині зі сіл Золочів­ської територіальної громади випікають домашні смаколи­ки – печиво, паляниці з ружею, круасани, пластівці...

Ґаздині із Золочева теж до­ставлять до штабу власноруч випечені солодощі. Галина Са­ханевич-Куса разом із доне­чками від перших днів війни виготовляє енергетичні батон­чики, а також робить заготов­ки до різних сухих супів та бор­щових наборів, сушить м’ясо, як кабаноси, готує інші страви. Допомагають їй селяни Ново­селища, які сушать овочі до су­пів та борщових наборів. Про­дукцію місцевих волонтерів разом з іншими речами та ди­тячими малюнками доправля­ють захисникам на передову. Знаючи, що воїни дуже лю­блять домашні страви, місце­ві господині невтомно працю­ють. Ті ж, хто їде на передову, заїжджають до Золочівського штабу, щоб завантажити і до­правити на передову гостинці для захисників.

Домашній хліб

350 г борошна, 5 г сухих дріжджів, 1 ч. ложка солі, 1 ч. ложка цукру, 210 мл води, 30 г олії.

Замісити тісто. Для цього в глибоку миску просіяти крізь сито пшеничне борошно. До­дати сіль, цукор, сухі дріжджі. Ретельно перемішати.

Влити олію та воду (темпе­ратура має бути 28-30°С). Пе­ремішати все руками, форму­ючи м’яке тісто.

Спершу тісто замісити в мисці, а потім продовжити на стільниці, посипаній борош­ном.

Тісто змастити олією. По­класти тісто в миску, теж зма­щену олією, накрити харчовою плівкою. Залишити підходити в теплому місці на 50 хв.

Через вказаний час на ще­дро присипану борошном до­шку викласти тісто, руками легенько розтягнути його в умовний прямокутник, склас­ти до центру два протилеж­ні краї, тоді ще два. Знову по­класти тісто у миску. Накрити, залишити ще раз для підходу – до 1 години.

На дошку, присипану бо­рошном, викласти тісто. На­крити, залишити на 15 хв. Легко перем’яти, викласти у форму, змащену олією. Фор­му з тістом накрити. Поставити підходити, має підійти до кра­їв форми.

Розігріти духовку до 240°С, внизу поставити миску з во­дою. Випікати 14 хв, миску з водою забрати, температуру зменшити до 200°С, випікати ще 25 хв.

Хліб акуратно витрусити з форми. Якщо боки білі, до­пікати вже без форми, поки не зарум’яняться боки і низ (близько 10 хв).

Спечений хліб покласти на решітку. Не накривати, щоб отримати хрустку ніжну ско­ринку.