Передплатити

До тисячі канапок на день!

Канапковий батальйон Гуманітарного штабу допомоги Львівського палацу мистецтв працює на перемогу


Фото автора

У Канапковому батальйоні при Львівському гуманітарному штабі є правило «Голодного нагодуй, зажуреному усміхнись, а потребуючому – допоможи». Тож волонтери, які тут працюють, намагаються, щоб люди, котрі вимушено приїхали до Львова через повномасштабне вторгнення російських фашистів в Україну, почувалися у безпеці і змогли відчути бодай краплю доброти й уваги.

Ми поспілкувалися з представницею Канап­кового батальйону Га­линою Фесюк – працівницею пресцентру Львівського па­лацу мистецтв, письменни­цею, волонтеркою. Пані Гали­на розповіла, що з перших днів війни у Львівському палаці мис­тецтв розгорнув діяльність Гума­нітарний штаб. Керівник штабу Юрій Візняк відразу підняв пи­тання, щоб люди, які приходи­тимуть до штабу, волонтери та ті, хто потребуватиме в екстремальних умовах їжі, змогли її тут отримати. Тоді й придумали назву для такої своєрідної кухні – Канапковий батальйон. Однією з ініціаторок батальйону створення була Інна Романцова – підприємиця, во­лонтерка, яка працює у батальйоні від першого дня і дотепер. До цієї кухні шта­бу приєдналися жінки-підприємиці, ме­дики, працівники культури. За тиждень кухня зорганізувалася. Спершу продук­ти постачали підприємці, а згодом по­чала надходити гуманітарна допомога, доєдналися жителі міста. Мережа роз­вивалася, львів’яни почали приноси­ти пампушки, різноманітні наїдки, пови­дла, джеми, ковбасні, рибні вироби, хліб, каву, чай. Згодом волонтерки Канапко­вого батальйону почали готувати канап­ки не лише для біженців, які зверталися до Гуманітарного штабу, а й для тих лю­дей, які були на вокзалі. Канапки готува­ли для волонтерів, які їхали на схід, і для наших захисників на сході.

Пані Галина розповідає:

– Удень ми робимо до тисячі канапок. Ми готуємо з тих продуктів, які в нас є. Буває по 10 різних видів на день. Для ка­напок потрібні хліб, основа і продукти, щоб ми змішали їх і зробили оригіналь­ну канапку. На день потрібно до 50 бухан­ців хліба. На день вистачає 4 кг ковбаси. Дехто приносить салати, сало.

Щодо людей, які звертаються до шта­бу, то про кожного можна писати істо­рію. Пані Галина вже записала 50 історій людей, готує книжку. Каже, коли запису­вала ці історії, від них піднімався тиск. Є люди, які соромляться взяти канапки, є такі, що приходять сім’ями, то дружи­на каже спершу дати дитині і чоловіко­ві, а мені не треба. А третя категорія – це старші люди і діти. Це просто неймовір­на річ – дивитися, як дитина бере і їсть пампушок, печиво чи інший смаколик. Люди хочуть поїсти. Вони не перебира­ють, за все дякують. Щодня приїжджа­ють люди з різних областей. Якось при­їхав автобус з Київської області, де було багато людей з Бучі, коли волонтерки їм винесли канапки, чай і каву, то багато з них казали: «Можна просто хліба».

Пані Галина хоче подякувати волонте­рам, які працюють у батальйоні, а також тим, хто приносить продукти чи готові страви. Для прикладу, одна жінка прино­сить щодня налисники. Це не львів’янка, а переселенка з Київської області. На її налисники люди вже чекають. Навіть доводиться розрізати ці налисники, бо люди хочуть їх скуштувати. Одна жін­ка принесла 7 баночок домашнього пе­чінкового паштету і сказала, що не хоче, аби про неї розповідали. Нам потрібні домашні яйця, з яких волонтери, чоловік і дружина з Донецька, роблять домашній майонез, канапки.

На сьогодні продуктів уже замало, хоч люди ще прибувають до Львова. Тому доводиться давати у соцмережах оголо­шення, щоб «люди не засинали». У Ка­напковий батальйон Гуманітарного шта­бу потрібні паштети, масло, огірки, сири, ковбасні вироби, сало, закрутки – аджи­ка, ікра кабачкова, домашні яйця, зелена цибуля, кріп.

Канапки із салом

1 буханець хліба, 100 г солоного сала, маринований гострий перець, зелень – для подачі.

Дрібно порізати сало без шкірки та марино­ваний перець чилі.

Намастити отриману масу на шматочки жит­нього хліба.

Прикрасити паростками молодої зелені.

Читайте також: Благодійність заради Перемоги