«Запасів західної зброї вистачить мінімум на пів року»

Після приходу до влади у США Дональда Трампа і заяв представників його адміністрації про припинення у подальшому поставок зброї Україні виникає закономірне відчуття тривоги: чи вистоїмо ми у важкому протистоянні з ворогом без заокеанської допомоги? Думками щодо цього кореспондент «Високого Замку» попросив поділитися полковника, військового експерта, кандидата політичних наук Петра Черника.

— Найперше — давайте ви­дихнемо! — радить аналітик. — Цю тему сильно «перегрі­то». Заявами на кшталт «Трамп злив Україну», «Україна капі­тулювала» ми завдаємо собі більше шкоди, ніж противник про це може помріяти…

Що зробив Трамп? Він струснув Європу! Трампісти уже усвідомили, що нинішня міжнародна безпекова систе­ма померла безповоротно. Це труп, небіжчик, який не підля­гає оживленню. Наступна без­пекова система буде написана двома гігантами — США і Кита­єм. росія із початком цієї війни сильно васалізувалася з кита­єм. Трамп хоче відірвати росію від цього васалітету…

Чи є інструменти припинен­ня війни? Є! Це потенційне по­ниження санкцій Заходу для заморожування, а точніше — припинення цієї фази бойових дій. Нагадаю, весь російський олігархат тримає свої кошти не в юанях, а у доларах, євро, фунтах, швейцарських фран­ках.

Ми три роки кидали в Єв­ропу болотом — мовляв, вона мало надає нам допомоги, «не прокидається», не віднов­лює військове виробництво… Трамп струснув Європу так, що вона перелякалася!

Тепер щодо зброї для України. Уже наданих запасів (а ще два великі її пакети до нас ще не доїхали) Трамп не може ска­сувати. Так у США працює ме­ханіка. За моїми підрахунками, зброї у нас є на суму від чоти­рьох до шести мільярдів дола­рів. А це — різні боєприпаси, ракети до системи «Патріот», «джавеліни» тощо. За теперіш­нього типу ведення війни у нас створено міцний запас зброї мінімум на пів року. А якщо бра­ти до уваги, що рівень бойових дій дещо понизився, цих запа­сів вистачить і на вісім місяців…

Чудова новина приходить до нас від німців. Вони готуються відправити нам 54 сучасні са­мохідні артилерійські установ­ки RCH-155 (які стріляють на ходу). Ще одна добра на пер­спективу новина від німців: на недавніх виборах там перемо­гли християнські демократи. Їх­ній лідер Мерц чітко заявив, що Німеччина ставатиме на шлях унезалежнення від США…

Тепер — найголовніше. Якщо росіяни мали б сили і засоби цю війну виграти — вони її вже виграли б. Мене перевертає, коли грамотні люди кажуть, що Україну схиляють до капітуля­ції. Це можливо було би лише за однієї умови — якби україн­ці перестали чинити опір. Ка­пітуляція — це коли одна воєн­на сила з великою перевагою розбиває іншу воєнну силу, і ті, що програли, здають і свої те­риторії, і свою державу. Капі­тулювала нацистська Німеччи­на… Капітуляція України — це російський «триколор», підня­тий над Ужгородом. Цього не буде! Американці не кажуть, що сліпо віддають Україну пу­тіну! А те, що відбулося в Ер-Ріяді, — лише початок пере­говорів між США і росією. Те, що вони почали домовляти­ся, стало очевидним у червні 2024 року на великому саміті у Швейцарії. Тоді почали шука­ти формулу миру. А зараз ви­ходять на її фіналізацію.

Я не раз казав: виграти у цій війні можна лише за наяв­ності великої кількості (тисячі-дві) важких далекобійних ра­кет ATACMS і тисяч тонн бомб до F-16 (а цих літаків нам тре­ба не менше 140). Цього всьо­го нам не дають. Чому? Немає рішення розвалювати росію.

Загальний підсумок: ка­тастрофи немає! Так, Трамп буде «штурхати». Він казав, що робитиме це. Бо так розу­міє національні інтереси США. Для нього головний суперник — китай, а не росія. Нам дуже хотілося б, щоб Америка доби­ла росію. Рано чи пізно доб'є на пару з китайцями. Але це буде не завтра-післязавтра. Можливо, для цього знадо­биться кілька десятиліть.

Багато у чому можемо до­помогти собі самі. До втор­гнення росії у 2014 році Україна входила у десятку експортерів зброї. Для прикладу, 300 новіт­ніх танків Т-84 «Оплот» ми про­дали у Пакистан. А у себе на озброєнні залишили всього-на-всього один. Хто заважає нам поставити «Оплот» на кон­веєр? А візьміть самохідну ар­тилерійську установку «Бог­дана»! Дві третини таких типів озброєнь розроблено у нас. І так можна говорити по бага­тьох типах зброї. Великі світо­ві виробники зброї кажуть, що готові спільно з нами розвива­ти оборонний комплекс України. Користаймося із цієї на­годи! Як тут не згадати слова Степана Бандери: опираймо­ся на власні сили!