Держпідприємства – бульйон для корупції!

Антикорупційні органи створені, щоб захищати від розкрадання активи, які належать українському народові. Публічні активи, які захищає НАБУ від корупціонерів, діляться на дві великі категорії: державні підприємства та державний бюджет.

Державні підприємства мають заробляти гроші за рахунок підприємницької діяльності, яка вимагає високої конкурентоспроможності. Тому зазвичай приватні підприємства більш конкурентоспроможні, ніж державні.

Інша категорія – державний бюджет, в якому гроші опиняються через монопольне право держави збирати податки, мита, акцизи, надавати у лізинг природні ресурси. Боротьба з корупцією щодо державного бюджету не має простого вирішення, на відміну від боротьби з корупцією у державних підприємствах. Коли власником підприємства є приватна особа або група приватних осіб, вони зацікавлені, щоб підприємство не було збитковим, а то власники залишаться без прибутку. Принципово інша ситуація з державними підприємствами.

В Україні близько трьох тисяч держпідприємств. Для порівняння, у США держава є власником лише 58 підприємств. І ті 58 підприємств менш конкурентоспроможні, ніж їхні приватні колеги. Наприклад, федеральна поштова служба (USPS) і залізниця АМТРАК є збитковими. Чому це так? Бо Господь так дивно створив людину, що вона про своє майно дбає краще, ніж про майно інших.

Якби ті дві компанії мали приватного власника, були би прибутковими. І в тих підприємств були би кошти, щоб сплачувати податки, а не тягнути з бюджету гроші у вигляді державних субсидій. Що казати про Україну, де з 3 000 державних підприємств тільки 475 вважаються прибутковими.

І навіть вони є прибутковими лише на папері, через особливості бухгалтерського обліку. За правилами бухгалтерського обліку борг вважається активом, тобто прирівнюється до живих грошей. Вважається, що борг обов’язково буде сплачений. А якщо не буде? Тоді на папері компанія буде прибутковою, але на банківському рахунку в неї не буде коштів.

Саме державні підприємства є невичерпним джерелом різного роду корупційних оборудок, які дають змогу приватним особам збагачуватися за їхній рахунок. Справа «Енергоатому» є яскравим підтвердженням цієї тези. Те саме знайдуть у всіх інших державних підприємствах, якщо НАБУ добре пошукає. Який найкращий спосіб запобігти корупції на державних підприємствах? Приватизувати усі державні підприємства! Тоді не буде місця для жодних оборудок, бо приватний власник цього не дозволить. Уряд і сам це розуміє і тому оголосив про наміри залишити у державній власності не більше ніж 100 підприємств, а решту приватизувати.

То чому ж за 34 роки незалежності уряд не спромігся приватизувати 3 000 державних підприємств або хоча б частину з них? Бо весь час заважали поважні причини, більшість з яких є такими самими, як та причина, що заважає поганому танцюристу вдосконалювати свою майстерність. Ось і зараз уряд буде пояснювати, що під час війни не вигідно виставляти державні підприємства на продаж, бо ціни будуть заниженими. Це слабкий аргумент, бо під час війни уряд живе не за рахунок надходжень до бюджету, а за рахунок іноземної
допомоги. Тому вкрай важливо, щоб викриття корупції на державних підприємствах не вплинуло на потік допомоги від європейських держав.

На щастя, уряди Німеччини, Фінляндії, Данії заявили, що справа «Енергоатому» не вплине на їхнє бажання допомагати Україні. Але й українська влада має показати, що усвідомлює усю глибину проблеми, тому не зволікає, а негайно починає процес приватизації державних підприємств.

Не буде підприємств державної форми власності – не буде махрової корупції. Тоді НАБУ зможе сконцентрувати усі свої зусилля на боротьбі з розкраданням державного бюджету. Ця проблема, на відміну від корупції на державних підприємствах, не має простого вирішення. Але вирішення її буде значно полегшено, якщо НАБУ не буде змушене розпорошувати свої ресурси на боротьбу з корупцією на державних підприємствах.

І тоді у бюджеті буде достатньо коштів на оборону, охорону здоров’я, освіту і навіть на дотації Пенсійному фонду.