Microsoft має знати, як мислять українські діти

Учитель написав мені слово в слово:

«Остап сьогодні презентував свій проєкт. І я хочу показати його Microsoft. Нехай бачать, як мислять українські діти».

Моєму Остапу — 7 років. І ось що він презентував. Остап розробив ідею пошиття військового одягу у трьох шарах — літній, зимовий та демісезонний комплекти. Повний цикл: від тканин до готового функціонального комплекту, з урахуванням навантажень, погоди й практичності.

А ще він заявив, що потрібно створити окремий напрям для службових собак і котів, бо «вони теж військові, їм теж потрібно тепло й захист».
Це цитата.

Учитель продовжив:

«Він мислить дуже структурно. Не як дитина, а як людина, яка розуміє систему. Я хочу показати це керівництву Microsoft Alumni. Хай знають наших».

А далі Остап спокійно додав, що коли виробництво стане на ноги, він хоче займатися постачанням серйозних речей для армії, які реально рятують життя.

І я читаю це повідомлення… І ловлю себе на тому, що сльози заважають читати. Бо це не дитяча фантазія. Це мислення країни, яка живе у війні. Це масштаб, який народжується в сім років.

Учитель завершив так: «У вас син з надзвичайно нестандартним мисленням. Про це мають знати».

І я всміхнулась крізь мокрі очі, бо відповідь тут одна: Ми тут потихеньку виховуємо вам президента.

Microsoft, майте на увазі. Це тільки початок!

Джерело