Здається, наші життя пише сатана…

7-річний хлопчик, Макар Дорош, загинув у Запоріжжі минулої ночі. 

Місто було від шаленою атакою виродків із сусідньої божевільні. Батько хлопчика лише нещодавно повернувся з 3-річного полону. Реабілітація, навесні придбали будинок, почали обживатися. В родині троє дітей. 

Вночі прилетіло в дім. Руїни. Будинок практично склався. Батьки та середня донька Ярослава травмовані. Батько - у важкому стані. Дуже пошкоджені ноги. 

Сусіди одразу після влучання збіглися, щоб гасити пожежу та рятувати людей.

Хлопчика дістали, швидка приїхала. Ще був пульс. Ще його реанімовували. Але - ні…

Мама Світлана працює медсестрою у Запоріжжі. Після зміни заснула. Не чула сигналу тривоги. Діти спали всі, окрім старшої. 

- Я почула сильний удар і відчула, що на мене щось рухнуло. Не знаю, який це був вибух – перший, другий..

Приліт стався туди, де були дитячі кімнати. Макара привалило уламками.

Господи, як, ну як?! Тато потрапив до полону, коли Макару було 4 рочки. Три роки! Повернувся, тішився. І - все. 

Слів немає. Бідні наші діти. Кожного дня у нас гинуть діти. Ніхто, виходить ніхто не може це припинити… 

Я не можу навіть написати типу мʼяких хмарок тобі, дитино. Ну які хмарки?! Немає. Знищено. Вирвано з корінням. Загублені всі подальші ненароджені життя. росія продовжує вбивати. У центрі Європи. І нічого. 

За інформацією Суспільного.

Джерело