Всі ці преміальні смс свідчать лише одне — нинішні еліти вважають громадян черню, якій можна не говорити правду

Уже прочитала чотири пости про те, як народним депутатам таємно розсилали смс-ки, щоб депутати і їх виводки не зʼявлялись в урядовому кварталі в пʼятницю. Бо ж загроза ескалації.

Скажімо чесно, на пʼятачку, де рядочком стоять кілька урядових будівель — є досить щільна міська забудова. Театр Франка, де на сьогодні два солдати. Де кияни, о боги, живуть постійно. Так само є купа бізнесів. Так само дитсадочки та школи. Знаю кількох дружин військовослужбовців, які возять туди дітей поки тата на фронті. Цікаво, їм такі смс приходили чи то щось преміальне?

Банкова постійно міряє рейтинги і її постійно трясе від того, що є ще інституції та постаті — до яких є довіра в суспільстві. Їх виколупують з посад брудними методами, їх поливають брудом різні алкопітеки з прокурорським минулим, їх знімають з ефірів і затикають рота.

Досвід світанку 24 лютого 2022 року навчив важливій істині. Не довіряти нинішнім високопосадовцям, особливо, якщо ті обіцяють, що на нас ніхто не нападе і ніякого загострення не буде. Дбати про безпеку самостійно — що повний аут і точно не в стилі Черчилля. На практиці якось вийшло, що жирнєйші фрукти із СБУ вивозили заздалегідь смарагди і діаманти. А хтось не встиг купити квиток життя на потяг із Маріуполя. Бо наслухався Арестовича і вірив, що це на два-три тижні.

Коли американське посольство каже своїм дипломатам у Києві — піти в шелтер на день і взяти собі вихідний — це турбота про своїх. Якщо хтось не розуміє — можна освіжити емоції і знання фільмом «Операція «Арго». Дуже цікава стрічка про те, як бути в руках ворога.

Знаєте, що бісить. Я 10 років працювала в Раді і знаю там кожну шпаринку. І повірте, лабіринти підземних ходів в урядовому кварталі такі безпечні, що там можна сміливо жити на випадок ядерного удару.

Всі ці преміальні смс свідчать лише одне — нинішні еліти вважають громадян черню, якій можна не говорити правду. Про яку не варто піклуватись. Інакше, паніка. Тільки паніка чомусь зараз не в дніпрян, які пережили перший удар у світі міжконтинентальною ракетою. Не у Сумах та в Харкові, де кожна ніч — це квест на виживання. І аж ніяк не Одеса, де відрізання хвостів русского мира проходить через криваві тортури.

Кілька днів тому моє око зачепили оновлені інструкції Швеції та Фінляндії, які пояснюють своїм громадянам як виживати під час війни. Цікаво, що минулі були не такі старі — 2018 року, але їх оновили з урахуванням українських досвідів. Так от держава прописала людям, що треба купити свічки, сірники, ліхтарики, мати готівку і каністру бензину. У буклетах прописали поради для батьків — про їжу, памперси та ліки. І нагадали, як правильно та організовано евакуюватись та зупиняти кровотечу. Тобто навіть самі тупенькі знатимуть, що робити, якщо за вікном Армагедон.

Уявіть, якби хтось дав подібні брошури українцям бодай у січні 2022, скільки б смертей вдалось уникнути. Але ні, нас кликали на шашлики і закликали не бігти за сірниками та гречкою.

І окремо. Верховній Раді нема чим зайнятись в часи кульмінації війни? Уже все проголосували?

Джерело