Такий гумор — це ознака, що ми вкрай погано пропрацьовуємо нинішній геноцид

Що не так із тим самим номером «Дизель шоу» про українців в окупації?

Перше. Подібний гумор — це ядерний коктейль псевдогумору нульових про романтичні подвиги із зятем та тещею, про те, як сусід тойво сусідку і тупих блондинок. Через те, що це лилось бурхливою рікою з усіх каналів телебачення — мільйони людей почали вважати, що це і є прикольний гумор. Та що там — частина навіть вирішила обрати одне комічне шоу подібного типу в велику політику.

Друге. Саме через такий гумор ми фактично знищили мобілізацію, ідею захисту власної країни, бо нагадаю — на початок повномасштабного вторгнення відсоток українців, які готові були захищати Україну був 37%. У Польщі, Німеччині в рази менше. Зараз багатьом здається, що війна надалі буде нагадувати АТО зразка 2017 року, але це не так. Або ми, або вони. І риторика путіна підкреслює, що він хоче Харків, Одесу і Київ. Тобто всю Україну. Вони ладнають під це економіку.

Третє. Вікторія Булітко, яка обзиває зараз тупою і рудою журналістку Детектора медіа Марину Крижню — родом із Запоріжжя. Я на секундочку нагадаю, що після окупації значної частини області — в Запоріжжі близько 300 тисяч біженців. Базові міста регіону Мелітополь і Бердянськ перетворились у філіали пекла. І в Інтернеті не бракує розповідей людей, які детально описують шлях до українського блокпоста. Поруч неї на відео стоїть ще одна звізда Яна Глущенко — уродженка Мелітополя. Подивись відео Суспільного чи Радіо Свободи, як минулого року матері вивозили дітей перед першим вересням, бо чекали звільнення, але зрозуміли, що окупація буде довгою. Погугли історію Тиграна Оганесяна та Микити Ханганова — двох дітей, які були вбиті окупантами. Їхні тіла донині не поховані.

Чотири. Подібні номери, де українська сім’я типу хіхікає в окупації, бо по горілку приходять два чмоні, які трошки голубая луна — це знецінення наших людей в окупації. Це інфантильне ставлення до тих тортур і мук, які переживають наші громадяни. І ще — створення рожевих ілюзій про те, що окупанти це щось таке, як п’яний дядя Вася. Покричить і засне. Абсолютно ні. Минулого Нового року над нашим районом сновигали шахеди, і неможливо було заснути від шуму. І я вирішила зібрати факти, імена та підрозділи тих окупаційних сил рф, які якраз займались викраденням наших людей на Півдні. Чому я це вирішила зробити? Я спеціально знайшла на Голубом огонькє кілька осіб, які безпосередньо відповідали за вторгнення та зачистку.

Можна переглянути мій сюжет, там є нарізки ваєнкороф рф, як СОРБ і сили росгвардії влаштовують рейди, викрадають людей і катують їх.

Віка Булітко і Яна Глущенко мають не в інсті зубоскалити. Та обзивати журналістів, які чесно і професійно роблять свою роботу. А попросити вибачення перед жінками, які пережили зґвалтування, полон та інші види тортур. Варто вибачитись перед матерями, які ховають своїх дітей. Обом цим бабам по 40 років, але в голові один навоз.

І ще. Такий гумор — і якісь там його телерейтинги — це ознака, що ми вкрай погано пропрацьовуємо нинішній геноцид. Раз у нас доречні такі жарти.

Інколи я не хочу бути алабаєм. Але без розголосу і засудження у нас умовний канал СТБ на повну котушку хоче знімати «вагітну в 16», Лобода булить неповнолітню харків’янку, яка весь час знаходиться у себе вдома. А подібні женщіни знімають крінжатину про те, що і в окупації жити можна.

Кому дуже смішні жарти про окупацію. Так посміймось, коли нашим людям будуть виламувати руки і змушувати в підвалі голосувати після тортур за путіна наступного року. Бо кремлю якраз треба освятити, як Запоріжжя і Херсонщина кохають путіна і саме його вважають правильним президентом. І що тут таки рф, а не Україна.

І до слова. Батьки репортерки Марини Крижні в окупації. Тому дівчина описала, що не так з подібними жартами дуже ґрунтовно, професійно і з особистим досвідом.

Джерело