Гітлеру листів не писали…

Бо кровним і смертельним ворогам листи не пишуть. Бо військовий злочинець не гідний того, щоб президент країни, яку той холоднокровно з методичністю маніяка знищує, звертався до нього на ви, намагався щось пояснювати та  «відкривати очі на реальність». Гітлеру в 1943 чи в 1945 році ніхто листи не писав, зустрічі не пропонував. Його армію добивали, а його самого довели до самогубства… 

Тому лист путіну - це банальний піар Зеленського. Жодного відношення до закінчення чи бодай ходу війни він не має і не матиме. До будь-яких конструктивних переговорів путіна не підштовхне. Нашу перемогу ані на крок не наближає. Цей лист путіну, як мертвому кадило.

Чи розуміє це Зеленський? Звісно, що розуміє. Принаймні мав би на пʼятому році війни розуміти, що путіна листами не проймеш. То для чого тоді був потрібен цей відкритий лист? Та щоб переключити увагу українського суспільства від вкрай напруженої внутрішньої політичної ситуації. Щоб хоч на певний час перестали згадувати про внутрішні корупційні скандали, про ненависного усім Єрмака, про кооператив «Династія», та задавати риторичне питання - хто такий  «невідомий Вова», для якого під час війни активно будували розкішний маєток.

Щоб цитували не «чергові плівки Міндіча», а дотепи з того «історичного» листа на адресу путіна. Адміністрації президента  тепер треба буде щоразу вигадувати крутезні інформаційні приводи, щоб періодично забували про корупційні зашквари… 

Електорат Зеленського любить його саме за кпини на адресу опонентів, бо їхня найбільша цінність - «хоч поржать», і тут їм кидають улюблену кістку - підколки путіна у стилі «95 Кварталу» на кшталт «наші далекобійні дрони завітали на відкриття вашого форуму в Петербурзі», або «ви вже регулярно, раз на кілька місяців, переносите крайні терміни захоплення наших регіонів, передусім Донецької області».

Але таке дипломатичне листування з агресором, з кривавим диктатором, з вбивцею і терористом олюднює його, легалізує, ставить на один рівень з відправником. Ба більше! путін навряд чи буде сильно вчитуватися у суть листа, але сам його факт свідчить, що до нього звертається президент країни-жертви, просить про зустріч і про закінчення війни. Це апріорі програшна позиція. Бо у свідомості більшості людей, особливо якщо вони не надто вникають у зміст листа, той, хто пише першим, у слабшій позиції. Саме так російська пропаганда буде експлуатувати цей пас. Що, звісно, лише зіграє на користь путіну для його внутрішнього користування…