Цоєвщина — це фрагмент російського експансіонізму
Для мене цой — не абстрактний. Солдати цоя прийшли в Бучу, Ірпінь, Маріуполь. Солдати цоя вбивали наших дітей. Оператори цоя наводять ракети на наші міста
Винесу з коментів в пост свій власний комент.
Там у нас була дискусія з приводу Цоя.
Моя опонентка — дівчина чи жінка з Луганщини. Вона цілком адекватна, розумна жінка, ніяка не «ватніца». Українка!
Вона питає, при чому тут Цой? Хватить глумитися над трупом. Бо якось воно не тойво. В чому кайф?
Я кажу: це — не кайф, це несприйняття. Я навіть рецептів не можу читати російською, бо мені болить? Вам ні?
Я не хочу бути якимсь ментором і когось там чомусь повчати. Але це якраз тойво, на мою думку. Бо колективний умовний цой з пушкіним давали Януковичу по 90 процентів на Луганщині, в Донбасі, в Криму. Цоєвщина — це фрагмент російського експансіонізму. В росії живуть тільки мертві. Живі — не живуть. І мертві їй служать. І ви й завтра з радістю проголосуєте, за якогось умовного цоя-рабиновича, щоб мир був на всій планеті.
Є така хуйня, яка називається «культурний простір». І росія вгатила в цей «культурний простір» сотні мільярдів долларів. І ви купилися, хоч, може, й самі того не свідомі.
Вам видається, що це ваші особисті смаки й вподобання. Ні! Не ваші!
Для мене цой — не абстрактний. Солдати цоя прийшли в Бучу, Ірпінь, Маріуполь. Солдати цоя вбивали наших дітей. Оператори цоя наводять ракети на наші міста.
Цой зайшов з в Україну 24-го лютого 2022 року. Разом з Висоцьким, Булатом Окуджавою і Александром Вертінським. Як би це комусь було не боляче. Бо це — їх культура. Якщо й не їх солдатів (ті вобще ніхуя не відають, то просто стадо овець) то — їх офіцерів, їх влади, їх еліти.
Німці колись забули про Ніцше і Фіхте. Не на часі було. Але — то ж великі і мудрі люди! А цой — просто чмо, навіть памʼяті не вартий. Чого ви за нього так тримаєтеся? Це ж послід! Це все одно, що триматися за Людмілу Зикіну або Надєжду Кадишеву.
Вічний — НАХ*Й! Викорінити, забути, закопати в землю, довіку, щоб мої прапрапрапраправнуки не відали, що таке цой. Вже не кажучи про те, що й сам цой, як феномен музичної культури — повна і безумовна х**ня!
А вони кажуть: то не слухайте! Не слухаєм! І вам не дамо слухать! Время таке, такий лібералізм нині, сук* надворі…
А може сам цой особисто і не винуватий? Може. Але давайте про це поговоримо років через сто. А краще через триста…
