Літаки нам дадуть. Значить, точно будемо у НАТО
На саміті «Великої сімки» у Японії, одним із гостей якого є президент України Володимир Зеленський, стався справжній прорив. Захід нарешті «роздуплився» й оголосив про створення «авіаційної коаліції»
Як пишуть західні ЗМІ, мотором «авіаційної коаліції» став державний секретар США Ентоні Блінкен. Начебто саме він переконав президента Джо Байдена, що надання Україні американських бойових літаків F-16 стане кроком не до «ескалації конфлікту», а до швидшої української перемоги.
Літаки, ймовірно, нам передадуть не Штати, а європейські члени НАТО, зокрема, Данія і Нідерланди (Америка дасть своїм союзникам по НАТО дозвіл на передачу Україні зброї, виготовленої у США). У такий спосіб Джо Байден виб’є козир із рук свого ймовірного суперника на президентських виборах, республіканця Дональда Трампа. Той любить базікати про те, що Америка надає Україні забагато зброї, а її, мовляв, Штатам самим не вистачає. І що американські партнери по НАТО в Європі повинні допомагати Україні набагато активніше, зокрема, поставляючи їй сучасну зброю… Ну от, тепер саме так і буде, тож Трампу не буде чим «бити» Байдена під час виборчої кампанії.
А от у підготовці українських пілотів США візьмуть безпосередню участь, поряд зі своїми європейськими союзниками. Зрештою, кілька наших льотчиків уже пройшли за океаном відповідне тестування, після якого у Пентаґоні дійшли висновку: українські пілоти можуть навчитися літати на F-16 не за рік чи пів року, а лише за чотири місяці.
А може, таких українських пілотів було у США не кілька, а більше? А може, вони вже кілька місяців навчаються літати на F-16?.. Усе може бути. За прогнозами, перші бойові літаки американського виробництва можуть з’явитися в Україні восени, у вересні-жовтні. Побачимо. Я би не дуже здивувався, якби це сталося уже влітку.
Гадаю, важливість створення «авіаційної коаліції» — не лише у тому, що Україна нарешті одержить кількадесят сучасних бойових літаків (авіаційних платформ, як кажуть фахівці). У такий спосіб у НАТО по суті ще раз підтвердили, що Україна точно стане членом Північноатлантичного альянсу.
Так, формально про «відчинені двері» для України НАТО заявив ще на сумнозвісному Будапештському саміті навесні 2008 року, коли Києву й Тбілісі відмовили у наданні ПДЧ (Плану дій щодо членства в НАТО). Але насправді і в НАТО, і в Україні усвідомлювали, що Альянс про вступ України як про реальний процес не мислить… І от ситуація нарешті змінилася. Про це нам говорять не лише заяви, а й справи натовських політиків. Якби ті мали сумнів щодо українського членства, то, вважаю, до рішення про надання Києву не дійшло би. Можливо, і «Патріоти» би не дали…
Інша річ — коли саме Україна вступить у НАТО? Так виглядає, що на саміті у литовському Вільнюсі, який відбудеться у липні, офіційного запрошення до Альянсу Київ не одержить. Зате це цілком може статися на ювілейному саміті НАТО у Вашингтоні, навесні наступного року, коли Північноатлантичний альянс відзначатиме свою 75-ту річницю.
До речі, Байденові у його виборчій кампанії, що буде якраз у розпалі, офіційне запрошення України до НАТО аж ніяк не завадить. По суті, такий крок означатиме визнання української перемоги. І водночас перемоги американської, оскільки внесок Вашингтона у ефективність нашого військового опору російським агресорам переоцінити важко.
Іще одним підтвердженням того, що у НАТО вже остаточно вирішили прийняти Україну до себе, є, як на мене, намір німецького виробника зброї «Райнметал» будувати в Україні танки «Пантера» й бронетранспортери «Фукс». Ну, якось не віриться, що «Райнметал» наважився би вкладати у таке виробництво купу грошей, якби точно не знав, що уже невдовзі його українські заводи опиняться під натовською безпековою парасолькою…
