Наболіло. До чого призводить хайп в Україні
Національна релігія України сьогодні — хайп. Хайпують політики, хайпують держчиновники, і блогери теж хайпують у гонитві за новими передплатниками
Клікбейт стає базою, щоб привернути увагу натовпу, який розпещений потоком новин — і через це мляво реагує на чергову подію. Натомість натовп радісно реагує на хайп, але не розуміє, що ефективності від цього немає.
Хайп замінив дію. А те, що багато хто перебуває під впливом ефекту Даннінга-Крюгера, не дозволяє їм це усвідомити. У гонитві за тим, хто перший розповість про подію чи голосніше заявить про щось, ми випускаємо з уваги чи втрачаємо і здорове зерно раціоналізму, й експертний погляд. На все це накладається улюблена гра українців із навішування ярликів. Не подобається думка чи погляд — і тебе маркують ярликом «порохобота», «зелебобика», а то й агента кремля. А хайп, як і раніше, залишається в ціні. Тому, що він ґрунтується на емоціях.
Пам’ятаєте хайп про те, що ракети в росії закінчаться за два-три тижні? І інший хайп про те, що нам віддадуть заарештовані активи росії? Або нещодавній хайп про те, що ми подаємо заяву в НАТО щодо прискореної процедури, і це стало несподіванкою для наших партнерів. А хайп навколо відео прильотів чи роботи ППО сьогодні привертає не лише інтерес натовпу, а й увагу спецслужб росії, які відстежують інформацію для коригування.
Хайп замінив дію
Усе це підриває на якийсь час інформпростір, але вже за кілька днів забувається і не впливає на загальну ситуацію. Але ж ніхто з хайпувальників не визнав того, що помилявся або не мав рації. Це симулякр. І нам було б непогано, хоча б для самих себе, визнати це, зробити висновки і перейти до ефективних дій. На зміну емоціям має прийти раціо. І наше суспільство має підтримати таку зміну. Але така заміна можлива лише тоді, коли приходить не лише усвідомлення неефективності подібної моделі поведінки, а й коли є ті, хто може дати ефективність. Якщо таких немає, то залишається хайпувати. Адже принцип хліба й видовищ — вічний. І коли з хлібом сутужно, то натовпу треба запропонувати шоу.
Вибачте, що не про позитив, але мені це вже наболіло. Де робота на рівні міжнародних організацій і парламентів, що після окупації та анексії чотирьох областей, без визначення кордону, тепер кордони самої Росії більше не визначені. І звідси мають бути висновки, що всі договори про визнання кордонів РФ недійсні. Ось цю тему точно мало б сенс качати. А де звернення президента й ВР до всіх парламентів, президентів і всіх міжнародних організацій від ПАРЄ до ООН? Атаки ракетами по енергетичній системі життєзабезпечення під час холодів/морозів — це справжній геноцид українців і продовження політики Голодомору. Де слова про те, що сьогодні актуальним є питання про виживання сотень тисяч українців у період холодів? Де скликання РБ ООН? Де все те, що працює на західну аудиторію та приносить результат?
Я міг би довго ставити запитання. Але мені хотілося б не тільки отримати відповіді на них, а й нарешті побачити дорослішання політиків і суспільства, при якому ефективність прийде на зміну хайпу, а відповідальність за слова та справи буде основою репутації. Адже від цього залежить не тільки те, як і коли ми переможемо ворога, а й те, чи зможемо відродити Україну і як ми це зробимо.
Але можна продовжувати хайпувати, вішати ярлики, ігнорувати репутаційний інститут. Вибір є. Поки що.
