«Головне завдання президента — не втриматися при владі, а зберегти Україну на політичній мапі світу»

Утім, деякі аналітики кажуть, що начебто за домовленістю «сильних світу сього» восени настане коротке перемир’я, і під час цієї паузи відбудуться вибори. У росії - парламентські, в Україні - президентські… Іншу думку з цього приводу має колишній заступник голови ЦВК, експерт у галузі права Центру політико-правових реформ Андрій Магера.

Синхронні вибори легалізували би російських «депутатів» на окупованих територіях

— Раніше ви були категорично проти проведення виборів під час війни. Чи не змінилася ваша думка? Чи бачите якісь зміни, які дозволяють провести такі вибори тепер?

— Україна раніше проводила загальнодержавні вибори під час війни — у 2014-му, 2019 роках. Як президентські, так і парламентські, місцеві вибори. Але тоді була не широкомасштабна, а локалізована війна. Не впливала на виборчі процеси, не потребувала введення воєнного стану не те що по всій Україні, а і в окремих місцевостях. А після 24 лютого 2022 року в нас немає жодної точки в країні, яка могла би бути безпечною, де можна було б гарантувати дотримання виборчого права. Навіть Львівська, Волинська, Закарпатська області є уразливими для російських ракет і дронів. Воєнний стан у нас введено на всій території. А це абсолютна перешкода для будь-яких виборчих процесів. За таких умов неможливо говорити про дотримання принципу вільних виборів, який включає можливість для виборця вільно сформувати свою волю і вільно реалізувати її, зокрема у приміщенні дільничних виборчих комісій.

Відтак вибори під час широкомасштабних бойових дій нереальні. Така ідея суперечить Конституції, міжнародним стандартам, а саме Європейській конвенції про захист основоположних свобод і прав людини, Міжнародному пакту про громадянські і політичні права. Тому Україна у нинішніх умовах не зможе реалізувати виборчий процес.

А розмови про такі вибори виникають сезонно: весна-осінь — час для хронічних загострень…

— Такий серйозний політик, як Юрій Луценко, висловив припущення про певну домовленість лідерів мегадержав (очевидно, Трампа й путіна) — щодо оголошення кількамісячного перемир’я і проведення у цей час парламентських виборів у росії і президентських — в Україні… Чи вірите у такий сценарій?

— Мабуть, Луценко переповідає те, що йому стало відомо. Очевидно, певні ідеї проштовхує і оточення президента України. Але воно не розуміє однієї простої речі: одночасне проведення згаданих виборів у росії і в Україні нічого доброго нам не принесе.

Елементарний приклад. Кампанії до проведення президентських виборів в Україні відводять 90 днів. Цей строк обумовлює Конституція. А для проведення парламентських виборів у росії відводять менше, ніж 90 днів. Іще один аспект: ці вибори у країні-агресорі не передбачають двох турів.

Крім випадку, коли кандидати у мажоритарному окрузі набрали б однакову кількість голосів — а це нереально.

Інший момент. На президентських виборах в Україні дуже висока ймовірність призначення повторного голосування, тобто другого туру. У нашій історії було лише два випадки, коли президентські вибори завершувалися одним туром: 1991 року, коли переміг Кравчук, і 2014-го, коли переміг Порошенко (тоді було широке об'єднання політиків довкола цієї фігури). Уявіть ситуацію: у визначений час «перемир'я» свої парламентські вибори росія завершує, оголошує результати, отримує свою думу-дуру, а Україна не завершує виборчий процес — вимушена проводити другий тур президентських виборів. І росія зриває цей наш виборчий процес, Україна не може обрати нового президента…

Третя обставина, ще більш небезпечна. У росії думу обирають за мажоритарно-пропорційною системою: 225 депутатів — за партійними списками, інших 225 депутатів — в одномандатних округах у межах усієї росії. У тому числі - у шести тимчасово окупованих регіонах України, які кремль незаконно включив до складу рф. Зокрема, у Донецькій, Луганській, частині Херсонської, Запорізької областей, в Автономній Республіці Крим, у Севастополі. росія на цих територіях утворила 11 одномандатних округів. Якщо Україна піде на угоду з росією про синхронне проведення виборів, то власними руками легалізує обрання російських «депутатів» на окупованих територіях. Це була би дуже погана історія. І в неї точно не варто грати.

Малоймовірно, що Зеленський переможе удруге

— Як досвідчений виборчий менеджер, чи помічаєте ознаки швидкого наближення виборчої кампанії в Україні? Можливо, через свої контакти у ЦВК чули про її підготовку? Можливо, з високих кабінетів були дзвінки у цей орган, і керівництво Центрвиборчкому психологічно готують до виборів під час війни?

— У мене немає розмов на цю тему. Але чудово розумію, що члени ЦВК будуть залежними від законодавчих рішень парламенту, навіть якщо їх ухвалять усупереч Конституції. Змушені будуть їх виконувати. Вони — заручники законодавчого врегулювання цих питань. Хоча не виключаю, що у ЦВК є люди, які намагаються пояснити «верхам», чому певні речі робити не можна.

З огляду на те, що президент Зеленський має свою фракцію у Верховній Раді, до складу якої входять 228 депутатів, він отримує можливість за підтримки інших фракцій через парламент проводити будь-які рішення…

— Уявімо неймовірне: президент якось обґрунтує політичну доцільність виборів під час війни. Хто найбільше зацікавлений у їх проведенні? Які чинники можуть вплинути на ухвалення такого рішення?

— Є півтора суб'єкта, які могли би бути зацікавлені у проведенні таких виборів. Однозначно цього хоче росія. Бо для неї виборчий процес, коли ще свіжі рани, коли тривають бойові дії (і не факт, що зупиняться), коли йде сильна боротьба між нашими політиками — дуже вигідний момент. Бо це послаблює нашу державу.

Ще одним (називаю його «половинним») суб'єктом, є чинний президент України. Можливо, хтось з оточення Володимира Зеленського переконує главу держави в тому, що він має досить високий рейтинг, а відтак є великий шанс виграти ці вибори. І що пізніше його може не бути…

Я хотів би дещо охолодити гарячі голови таких ініціаторів. І пояснити: воєнна соціологія настільки сильно відрізнятиметься від післявоєнної, як передвоєнна відрізнялася від теперішньої. Настільки сильно, що на Банковій навіть не уявляють! Маю змогу побічно про це судити на основі соціології, коли ставили питання про відповідальність президента за корупцію в органах виконавчої влади. Тоді близько 74 відсотків опитаних заявили, що Зеленський або прямо відповідальний за ці корупційні діяння, або опосередковано. Це дуже високий показник! Я назвав би це рівнем антирейтингу чинного президента. Якщо хтось думає, що у нього є гарні шанси перемогти на нових виборах, то я хотів би їх розчарувати. Цих шансів нема і навряд чи будуть.

Сьогодні головне завдання для президента полягає не у тому, як втриматися при владі. А у тому, щоб вжити всіх заходів, щоб залишити Україну на політичній мапі світу. І щоб увійти в історію України, а не вляпатися у неї.

А кого оберуть на наступних президентських виборах — визначить воля українського народу. Зараз дуже великі шанси у генерала Залужного, його рейтинг тримається дуже високо, не бачу можливості, щоб найближчим часом він десь «підсів». Високі цифри підтримки в іншого генерала — Буданова. Можна говорити про ще кількох осіб. Можливо, вигулькне якась невідома фігура. Згадайте 2019-ий — за рік до цього навряд чи хтось думав, що комік Зеленський братиме участь у виборчій кампанії…

Можуть бути різні варіанти. Найменш імовірний — що Зеленський переможе. Якщо на цих виборах заявиться боксер Усик, то у Зеленського не буде шансів навіть вийти у другий тур.

Але все це досить умовні речі. Я би не радив зараз гратися у рейтинги, у підраховування шансів. За воєнного часу це виглядає трошки кумедно.

— Ви кажете про високий рейтинг Залужного. А одна соціологічна група дає йому лише 16% підтримки на президентських виборах, якби такі відбулися зараз. Зеленському ж малює 32 відсотки… Чи довіряєте ви таким цифрам?

— Ні, не вірю їм. У чинного президента немає і 25% підтримки. Достатньо вийти на вулиці й поспілкуватися з людьми. Але ті навіть близько 20 відсотків, які сьогодні у Зеленського є, можуть під час виборчої боротьби випаруватися. Коли за 90 днів виборчого процесу витягнуть на поверхню всі корупційні історії, які сталися за час його правління, згадають допущені грубі промахи у державному управлінні, із тих відсотків може залишитися дуже мало.

Рішення брати/не брати участь у виборах ухвалюватиме сам Володимир Зеленський. Але якби я був на його місці, то вдруге не зробив би такого кроку. Краще не балотуватися знову, а встигнути зробити щось хороше для своєї країни і закінчити своє президентство на мажорній ноті, ніж взяти участь у виборах і з тріском їх програти. Не виключаю, що певна частина оточення Зеленського може штовхати його на якісь протиправні дії під час виборчого процесу проти своїх конкурентів. Після завершення виборів їхній переможець може цього не пробачити. Подальша доля оточення його попередника може скластися непередбачувано… Я не хотів би, щоб Україна мала такий досвід. У нас був один-єдиний такий президент — віктор янукович, який був абсолютним злом у нашій країні. Не хотілося б, щоб іще хтось повторив його долю…

— У медіа була інформація, що Банкова викликала на килим посла у Великій Британії Залужного і цікавилася, чи не відмовиться той балотуватися. Що означають такі розмови? Тиском на потенційних конкурентів Зеленський розчищає собі виборче поле?

— Те, що президент і наш посол у Великій Британії Залужний зустрічаються періодично, ні для кого не є секретом. Специфіка статусу одного й іншого передбачає, що вони повинні зустрічатися. Це звична практика. Чи предметом їхньої розмови була гіпотетична участь генерала Залужного у виборах — цікаве запитання. Адже факт подібної розмови не підтверджують ні чинний президент, ні наш посол у Лондоні. Виникає питання: а хто тоді третій був на цій розмові і може підтвердити тему їхнього спілкування?

Тому не приймаю на віру те, що така розмова мала місце. Чи розуміє Зеленський, що у разі призначення гіпотетичних післявоєнних виборів Залужний візьме у них участь, і що така ймовірність дуже висока? Якщо не 100%, то 95% - точно? Розуміє чудово! Не думаю, що розмова із Зеленським вплине на бажання Залужного, на його волю йти/не йти на вибори. Тому порадив би оточенню Зеленського не шукати ворогів в особі генерала Залужного.

Воно мало би розуміти, що він — людина з певними принципами, цінностями, певною підготовкою. Якщо буде зачищене це поле, якщо хтось доможеться того, що генерал Залужний не братиме участі у виборах (давайте змоделюємо таку ситуацію), то треба пам’ятати: святе місце порожнім не буває. Протестний електорат хтось підбере. Можливо, цим кандидатом буде особа, яка не має жодних «гальм» з точки зору світогляду, цінностей, людської порядності. І хтозна тоді, чи не стане тоді президентом людина, яка для чинного глави держави буде набагато гіршою фігурою, ніж генерал Залужний… Тому я на їхньому місці десять разів подумав би, замість того, щоб воювати із суперниками за допомогою різних Телеграм-помийок та інших ресурсів.