Треба слухати голос розуму, а не арестовичів

Перший етап кепкування над мобілізацією рашистів треба закінчувати. Посміялись — і правильно. Тепер давайте серйозно.

• Страшна не мобілізація, а її недооцінка і легковажність.
• Страшна не мобілізація, а відсутність зброї для зустрічі орди.
• Страшна не мобілізація, а зменшення фінансової підтримки ЗСУ народом.

Не бійтесь, але і не легковажте. Дійте. Що робити?

1. Підготуйте себе до найгіршого розвитку подій. Влада буде заспокоювати, як і перед лютим, але ви і не панікуйте — готуйтесь. Може, гіршого і не станеться, але початок вторгнення довів — треба слухати голос розуму, а не арестовичів.
2. Знаходьте сторінки іноземних топполітиків в соцмережах. Президент США — POTUS. За цим скороченням знайдете. Прем‘єр Великої Британії пишеться liz Truss. Шукайте Olaf Scholz, Emmanuel Macron. Шукайте інших, кого зможете знайти і пишіть їм в коментарях чи під твітами: SAVE UKRAINE! GIVE UKRAINE WEAPON TO STOP RUSSIAN INVASION! (винесу цю фразу в коментарі — копіюйте і вставляйте західним політикам в коментарях). Пишіть щось своє, якщо володієте англійською, то буде тільки краще. Настав час знову нагадати їм про їхні обіцянки.
3. Давайте кошти на потреби ЗСУ. Влада досі не перевела економіку на військові рейки і скільки не попереджай, все одно хоче витрачати на ремонт доріг. Будемо, звісно, з цим розбиратись, але ваші пожертви/донати/назвіть_як_хочете — вони критично потрібні нашим захисникам.

Я завжди повторюю одне і те саме: запорука нашого успіху — це холодна голова і гаряче серце. Посміялись над мобіками — і досить. Хочемо вижити — не маємо легковажити.

Джерело