Раби катують тому, що можуть

Ізюм…

Мій друг чеченець, який зараз воює за волю України та Ічкерії, розповідав мені одну історію. Підлітком він жив в росії та, відповідно, навчався у російській школі. Як в російських школах ставилися до «чурок», думаю, пояснювати не треба.

В перший день навчання батько мого друга пояснив йому, як правильно себе поставити. Він сказав: «Як тільки зайдеш в клас, визнач в ньому найбільш наглого та борзого. І як тільки він почне тебе провокувати — забивай його до напівсмерті. Максимально жорстоко, максимально криваво. Максимально показово».

В той день дуже не пощастило якомусь російському хлопчику — мій друг розбив стілець об його голову та добив до втрати свідомості залишками шкільних меблів. Крові було багато.

Всього товариш змінив в росії три школи. Як він каже, в кожній з них доводилось битися тільки один раз. На самому початку.

Ізюм…

Вчора слухав виступ Тайри у Вашингтоні. Вона переповіла свій діалог з одним росіянином у підвалі. «Знаєш, чому ми тебе катуємо?», — спитав він. «Тому, що можете», — відповіла Тайра.

Раби катують тому, що можуть. Бо війна дає їм можливості вперше в житті відчути себе «хазяїном». Війна для руських — єдиний спосіб самоствердження та вивільнення. У вбивствах та катуваннях розкривається увесь їх творчий потенціал. У вбивствах і катуваннях вивільняються роки їхнього страху перед господарями, які є рабами інших господарів і так до самої гори, яку займає людина, яка є боягузливим Верховним рабом росії.

Декласоване, дегуманізоване дике суспільство.

Ізюм…

Ми дивуємось, чому так. Досі не розуміємо, що це — їхня мова. Вони приходять до нас без перекладача. Дикість, жорстокість, терор та страх — це їхня «лінгва франка». Але в цій дикій мові є і відповідь, рецепт нашої перемоги.

З ними треба спілкуватися на цьому доступному їм «языке».

Нещодавно в одній компанії обговорювалися методи протидії так званим «референдумам». Не зміг народити нічого тонкого та інтелектуального. Сказав тільки: «Їх треба вбивати. Максимально жорстоко, криваво та показово. Бити треба по кожному задіяному. Кожен колаборант, повинен знати — він загине мученицькою смертю. Зловити російського політтехнолога чи росіянина-координатора „референдуму“, підвісити за ноги до стовпа та відрізати голову. Якщо реально. Записати на відео! Кинути в російські пабліки. Кожен з них повинен здригатися від слова „Україна“, у тваринному страху бігти звідси. Тільки страх та терор, терор та страх». Вчора якраз підірвали жінку, яка організовувала цей шабаш у Бердянську. Повне заочне співпадіння думок!

ТЕЦ у Харкові? Дві ТЕЦ в росії. Дамба в Кривому Розі? Дві дамби там! Тільки так, тільки так!

Без злочинів проти людяності. Без скочування в тваринний стан. Без насолоди від крові. Як казав Леон-кіллер: «Без жінок, без дітей». Але з відчуттям тяжкої необхідності.

Вони повинні відчути потилицею, здибленою шерстю: наближається новий господар, на коліна! І їхні рабські хребти прогнуться, не зможуть не прогнутися. Ми переможемо!

І тоді уся їхня злість хлине всередину, в грановиті палати Верховного Раба! І знесе його.

За Ізюм…

Джерело