Передплата 2024 «Добрий господар»

Хребет тоталітаризму ще не зламаний

Після Київської операції у березні цього року, Збройні сили України успішно провели Харківську операцію у вересні

Це остаточно закріпило за російською армією статус другої армії в Україні, а не у світі. Ця успішна операція була вкрай необхідною для підтримання морального духу всього українського суспільства після семи місяців руйнувань українських міст. Також це було вкрай важливим для подальшої одностайної матеріально-технічної підтримки України всіма нашими союзниками у Європі та Америці.

Але ейфорія, яка зараз розгортається у наших засобах масової інформації, є передчасною. Тому, що хребет тоталітаризму ще не зламаний.

Війська загарбників контролюють ще правий берег Дніпра на Херсонсько-Бериславському плацдармі. Отже, перше завдання — відкинути війська загарбників на лівий берег Дніпра — існує ще тільки у планах командування ЗСУ. Після цього їм слід готуватися до надзвичайно складної операції форсування Дніпра для виходу на трасу Мелітополь — Нова Каховка, що відкриє шлях на Джанкой для звільнення Криму. Форсування Дніпра дозволить також повернути Запорізьку атомну електростанцію під контроль українського уряду, що є надзвичайно важливим для проходження найближчого опалювального сезону, як в Україні, так і Європі. Кінцевою ж метою визвольної боротьби українського народу є звільнення Криму, тому що це означає повернення щонайменше 750 мільярдів кубів газу, вкрадених росією. Європа з радістю буде купувати цей газ в України, бо залежати від російського газу ніхто в Європі вже не бажає. Навіть у Німеччині всі усвідомили, що росія використовує газ для шантажу. Доходи від продажу кримського газу дозволять українському урядові у найкоротші терміни відновити зруйновані міста і промислові підприємства.

Отже, операція зі звільнення всіх окупованих територій може тривати ще довго. Ми не знаємо, скільки піде на це часу. Але слід зберігати єдність і згуртованість українського суспільства, щоби день звільнення всієї території України настав неминуче.

Для забезпечення коштів на тривалий період до звільнення усіх окупованих територій з першого жовтня починає застосовуватися на ділі закон про ленд-ліз, який був проголосований у Конгресі США 28 квітня і набув чинності 9 травня 2022 року після підписання президентом Байденом.

Повернення Криму з його газоносними площами дозволить легко розрахуватися за надане озброєння тому, що вартість газу тут становить понад 1000 мільярдів доларів за поточними цінами. Для порівняння, Радянський Союз отримав за ленд-лізом з 1941 по 1945 рік різних товарів на суму 160 мільярдів доларів у поточних цінах. Для звільнення всіх своїх територій Україні знадобиться військових товарів на значно меншу суму. Тому, що російська економіка в умовах санкцій не зможе існувати довго. Отже, ленд-ліз — це кредит, який Україна зможе легко повернути, якщо вижене ворога з Криму. Тому заявлена мета визвольної війни українського народу може бути обмеженою поверненням усіх українських територій, захоплених росією, починаючи з 2014 року. Це зрозуміла позиція для всіх наших союзників на Заході: США, Великої Британії, Канади та Єврокомісії. А також і тих урядів, що зацікавлені у збереженні платоспроможності росії, бо занадто прив’язали свої інтереси до неї: чи то позичивши їй багато грошей, чи то купуючи забагато енергоносіїв. Це Франція, Італія, Німеччина та Австрія. Німеччина у 2021 році спожила 142 мільярди кубів газу. З них 45 мільярдів кубів прийшло по трубі з росії. Україна може за рахунок видобування на кримських газоносних площах у морі, а також розробкою Юзівської та Олеської площ на суші, розраховувати на експорт до Європи до 30 мільярдів кубів газу на рік. Цього достатньо, щоби росія більше не мала спокуси використовувати експорт свого газу для шантажу Німеччини. Щоправда, нафту Німеччина може замістити без допомоги України. А ось газ навряд чи. Тому розробка газоносних площ Криму є ще й питанням зміцнення позицій найпотужнішої економіки щодо шантажу росії.

«Це війна автократії проти демократії», — узагальнила кілька днів тому Урсула фон дер Ляйєн, президент Єврокомісії. Це м’який вираз, тому що демократія може існувати паралельно з автократіями. Наприклад, Європа може існувати поруч із Туреччиною і знаходити з нею спільну мову. А от тоталітарний режим не може існувати поруч з вільним суспільством. Тоталітарний режим зневажає вільне суспільство до такої міри, що вважає, ніби може знищити його військовою силою. А росія вже давно є тоталітарною, бо там немає і натяку на свободу слова та незалежність трьох гілок влади.

Авторитарною росія була за президентства Єльцина та кілька перших років за президентства путіна. Але з 2008 року це скоріше тоталітарна влада, ніж авторитарна, а з 2014 — безперечно тоталітарна.

Тому, поки у росію не повернеться свобода слова та незалежність трьох гілок влади, Європа має з осторогою ставитися до московської влади й у будь-яких її діях вбачати ворожість.

Схожі новини