Наш глянець застряг у гламурі нульових, у естетиці сауни і зросійщеного гламуру
Скажу своє слово з приводу обкладинки Vogue
Будь-яка реклама України у світі норм.
Є люди, гігантська маса людей, які не читають політичних новин, то щось дізнаються про нашу війну з глянцю.
Я спокійно поставилась до цієї фотосесії, хоча Енні Лейбовіц — це давно Енні Лейбовіц.
Але вважаю, що наша гламурна преса недопрацьовує чимало цікавих історій.
Де інтерв‘ю і фотосесія зі світовою зіркою моди Крісті Пономар, яка працює з Givenchy, Lanvin, Valentino, Raf Simons, Acne Studios, Saint Laurent, Prada? Її рідний брат загинув у травні, захищаючи рідну землю. Крісті чіпляє око — таку побачиш і не забудеш. Спасибі, що днями у нашому Vogue хоча би написали історію Льва Улесова — нашого манекенника Givenchy, який став військовим медиком. У формі він не менш красивий, ніж у дорогих лахах.
Якби я була редактором модного глянцю — я би обов’язково узяла Катю Прокопенко і Юлю Федосюк. Вони не просто виглядають як моделі, а й дружини полонених оборонців Маріуполя. Катерина наче зійшла з японського аніме, Юля на фото з червоною помадою - чистий паризький шик.
Також я би обов‘язково зробила інтерв’ю з красивим і сексуальним військовим. Щоб з мізками і стержнем. Наприклад, харизматичний Паша Вишебаба? Маркус? Зіркові Хливнюк і Тополя?
Наш глянець настільки застряг у гламурі нульових, у естетиці сауни і зросійщеного гламуру — що його давно стало нецікаво тримати у руках. Не чіпляє. Без сенсів. Без потужних меседжів. Кажу це як людина, якій у 18 років пропонували піти в глянець і спробувати свої сили як стиліста. Я люблю гарний одяг, але більше люблю смисли. І честь.
