По трекеру, каструля борщу в селі - це 3 км шляху
Борщ і спорт
В місті варити борщ нецікаво. Пішов на базар, все купив, зварив, випив, з‘їв, заснув.
В селі - інакше. Пішов, накопав картоплі, помив, пошкріб. Вернувся по моркву. Знайшов, зрадів. Поскуб шовковиці й смородини…
Забув за борщ, ліг під грушею, задрімав, прокинувся, вбив муху. Згадав за борщ - спохватився… Потім - буряк, цибуля і т.д..
Потім ідеш по сусідах шукать ревінь. Говориш про войну, квитанції і колорадського жука. Слухаєш 125-й раз анекдот, який знаєш ще з першого класу. Нещиро смієшся…
Словом, за моїми підрахунками по трекеру, каструля борщу в селі - це 3 км шляху і півдня активної діяльності. Справжній фітнес-продукт. Плюс - соціалізація, хай і примусова.
Не знаю, чи вимірював до мене хтось борщ в кілометрах, але - най буде. Борщ має бути порахований у всьому: кілометрах, годинах, градусах, пікселях, амперах, ньютонах, барелях і паскалях. На самотьок цю справу пускать нельзя!
