Передплата 2024 «Добре здоров’я»

Чому не буде ніякого ядерного удару

путін і сам боїться ядерної зброї

Дмитро Медвєдєв зробив жорстку заяву про ядерну зброю і про те, як росія уже направляє її на весь цивілізований світ.

Так от, коли я чую подібні заяви, я не можу позбутися відчуття не лише клоунади, але й повного дежавю. Забігаючи наперед, я скажу: персонально я не вірю ні в яку ядерну зброю. Ні від путіна, ні, тим більше, від Медвєдєва.

А тепер потрібно трохи зануритися в історію, щоб зрозуміти роль «Дімона» в російській історії. Ні для кого не секрет, що для путіна, одним з головних зразків є Іван Грозний. Як каже один мій знайомий: «путін - це дуже скучний Іван Грозний». Але, крім скучності, він має ще одну рису, яка його відрізняє від Грозного - не вміє вигадувати, багато в чому епігон, такий собі реконструктор, який не пробує щось створити нове, а повторює і наново пробує переживати чужу історію і чужі історії (те саме стосується і відтворення Сталіна, Другої світової і т.д.).

Але повернімося до Івана Грозного. Я не буду тут багато говорити про культуру юродства, в якій він жив, і яка насправді сформувала той тип російської влади, що існує вже чотириста років (до війни я хотів про це написати книгу, може колись і напишу її).

Зараз варто лише дати цитату А.М. Панченка із книги «Смех в древней Руси»:

«Грозный создал особую концепцию царской власти. Царь как бы изоморфен богу, царь ведет себя «аки бог», и подданные не смеют обсуждать его поступки. Поэтому «поведение Грозного — это юродство без святости, юродство, не санкционированное свыше, и тем самым это игра в юродство, пародия на него…

Для тех современников, которые были свидетелями поведения Грозного, этот игровой элемент мог сниматься: для одних он мог ассоциироваться со стереотипами житийного мучителя или античного тирана, для других же — с колдуном, продавшим душу дьяволу и живущим в вывороченном мире. Оба таких «прочтения» переводили поведение Грозного из игрового в серьезный план».

Це якщо коротко і спрощено для розуміння того, як побудована влада в росії протягом останніх чотирьох століть. Всі російські царі так чи інакше жили в цій парадигмі.

Так от, в Івана Грозного був період, коли він відрікся від престолу і на московський трон посадив нащадка Чингізідів Симеона Бекбулатовича.

Причин такого дивного кроку є кілька: пробачити всі свої старі борги, знищити ряд неугодних бояр і, напевно, найважливіша - пророцтво придворного астролога, що цього року помре цар. Ні Грозний, ні Бекбулатович, як відомо, не померли, астролог хотів втекти, але його зловили і спалили, а потім Грозний повернувся в москву, давши великі вотчини Бекбулатовичу, який до смерті Грозного був князем Тверським і катався, як сир у маслі. Між іншим, на початку війни була зламана телефонна книга Кремля, і там є величезний розділ «ворожки».

А от, після смерті Грозного і початку смути, кожен наступний цар бачив в Бекбулатовичі конкурента і тому спочатку в нього все забрали, а потім, за візантійською традицією чи то оскопили чи то осліпили.

До чого я все це веду? Медвєдєв, або Дімон Бекбулатович, хоч щось значить, поки живий путін. Медвєдєв має нести всю цю ахінею тільки з однієї причини, і причина ця - самозбереження. Він хоче бути войовничішим за кадирова, соловйова й інших разом взятих. Тільки так він може розраховувати на своє «тверське князівство». В його заявах немає нічого від реальної політики. Це борсання миші в молоці: якщо повезе, то зіб‘ється масло.

А тому всі його розмови про ядерний удар - це розмови юродивого, який хоче вижити, а не тонка гра путіна. путін і сам боїться ядерної зброї, бо він дуже крутий хлопець з дуже тонкою шкірою, як сказала про нього Гіларі Клінтон.

Джерело

Схожі новини