Чому українці такі бідні?

Хороша тема для обговорення:

Чому одні країни бідні, попри фантастичні природні багатства, водночас інші багаті, попри відсутність дарунків від природи?

Народна мудрість каже: чому бідні? Бо дурні. Чому дурні? Бо бідні.

Виглядає надто спрощено, але правда.

Правда багатошарова

1. Найбільш поширена нині в академічних та урядових колах відповідь — бо одні країни мають ефективні інституції, а інші не мають. Дуґлас Норт каже про обмежений доступ та відкритий доступ. Аджемоглу й Робінсон кажуть про екстрактивні та інклюзивні системи. Френсіс Фукуяма каже про підзвітне урядування. Ернандо де Сото каже про легалізацію та регулювання.

Це все про одне й те ж саме: про чесні суди, мінімальне державне втручання, прозорі та незмінні правила, рівні права. Не наш випадок: у нас вовчий суд, ручна прокуратура, інвестняні та локалізація.

2. Але чому одні країни змогли у себе все це налагодити, а іншим не вдається? Тут економісти та політологи поступаються місцем історикам. Потрійна спадщина візантизму, московщини та комунізму, пояснює Ярослав Грицак. Залежність від пройденої колії, узагальнює Олександр Аузан.

Читайте також: Державна служба статистики порівняла тогорічні і теперішні ціни: здорожчало все

Ресурсне прокляття цих самих чорноземів та покладів корисних копалин: екстенсивна економіка. Систематичне винищення еліт. Хронічний брак безпеки. Брак конкуренції через авторитаризм, пояснює Ніл Ферґюсон.

3. Але чому одні країни подолали імперську спадщину, а іншим [поки що] не вдалося? Тут історики поступаються соціальним психологам. Вся річ у цінностях, каже Рональд Інґлгарт: додайте безпеки і секуляризму, все владнається. Нічого не владнається, каже Лоуренс Гаррісон: одні культури вітають розвиток, освіту та підприємливість, інші відкидають.

Не все втрачено, кажуть Томас Бйоркман та інші дослідники у сфері розвитку мислення: за пару поколінь можна поміняти мислення критичної маси людей, щоб зійти з накатаної колії.

Так що народна мудрість правду каже.

Джерело