Є шість сценаріїв краху режиму Путіна

Деякі російські політологи знову завели вічну пісню про швидкий відхід Путіна і неминучий транзит влади.

Нікуди Путін, звісно, ​​сам не піде. Правитиме, доки не винесуть уперед ногами з Кремля. Існує обмежений набір сценаріїв, за яких таке може статися.

1. Програна війна.

Наприклад, проти України, яка веде до втрати популярності режиму, нового витку санкцій та кризи.

Малоймовірно в найближчому майбутньому. Швидше за все, Путін не зважиться на повномасштабну війну в умовах наростаючої внутрішньої кризи та зовнішнього тиску.

2. Фатальні санкції.

Радикальне посилення західних санкцій, що веде країну до економічного колапсу. Можливе лише у разі нової війни, тобто реалізації сценарію № 1. В іншій ситуації Захід на це, швидше за все, не піде. Оскільки сценарій «війна», на щастя, малоймовірний, так само малоймовірні й «фатальні санкції» (а це даремно).

3. Антивуглецевий удар.

Росія, швидше за все, не зможе вбудуватися в нову кліматично-нейтральну економіку. Збитки країни тільки від запровадження транскордонного вуглецевого податку, який планує Євросоюз, оцінюють в десятки мільярдів євро. Їй загрожує втрата доходів від експорту сировини, а згодом економічний крах.

Цей сценарій почне здійснюватися протягом п'яти років. Імовірність того, що років за десять (плюс-мінус) він реалізується досить висока.

4. Нова руйнівна війна у Чечні.

Усі глави регіонів — прості клерки Кремля. Тільки Кадиров — цар і бог у себе в сатрапії, до того ж він давно в конфлікті з могутньою ФСБ (для чекістів кадирівці — конкуренти на кримінальному ринку рекету і кришування).

Путіна все це не може не дратувати. Можливо, в якийсь момент Кадиров зірветься, Путіну набридне його терпіти, і Кремль поставить на чолі Чечні якогось повністю підконтрольного чиновника. Такий переворот міг би призвести до зіткнення кадирівців і федералів, нової руйнівної чеченської війни.

Однак Кадиров хитрий і навряд чи перегне палицю, та й Путін боягузливий. Реалізація сценарію найближчими роками малоймовірна.

5. Недієздатність чи смерть Путіна.

А також викликана цим дестабілізація режиму та війна кланів.

Путін досяг віку, коли помер Андропов та наближається до віку смерті Брежнєва. Однак елітна медицина зараз на незрівнянно вищому рівні.

Протягом найближчих п'яти років ймовірність реалізації сценарію низька. Однак протягом 10−15 років вона практично неминуча.

6. Формальний відхід Путіна.

За прикладом Назарбаєва, він йде з посади президента на позицію російського Єлбаси (національного лідера). Формальний наступник через деякий час здіймає бунт проти свого боса і робить фіктивну зміну влади реальною.

Низька імовірність. Не для того переписували конституцію, щоб Путін залишив посаду президента. А якщо навіть таке диво все ж таки станеться, формальний пост президента залишать якомусь боягузливому нікчемі (як у минулому, Медведєву), який не посміє порушити правила гри.

Джерело