«Неважливо, що ти говориш, важливо, як ти це кажеш»
Це давнє політичне правило команда Зеленського довела до абсурду
Те, що в політиці інколи використовується лише для перемоги над опонентом, Зеленський перетворив у modus operandi держави. Вже ніхто давно не пригадує, чого і з якою метою зеленські йшли на вибори.
Більше того, згадати минулотижневі обіцянки Президента складно навіть для експертів, які відстежують його роботу, для широкого загалу цілі і методи зеленої команди залишаються непізнаними.
Розхристана, різношерстна «команда» нових облич з глибокими корупційними зморшками навчилася говорити, але так і не спромоглася думати і планувати більше за власну кишеню.
Влада перманентно в пошуку ворогів, виконанню фантазій президента заважає то коронавірус, то зла Європа і США, то встромляють палиці у велосипедні колеса армія, волонтери, опозиціонери, ворогами нації один раз на тиждень стають олігархи, контрабандисти, злодії в законі…
І, в уяві влади, батько усіх зеленських бід — Порошенко. Ним живуть, йому намагаються приписати усі власні провали і проблеми.
Справжня найбільша проблема Зеленського — немає жодного досягнення за минулі два роки, яке би перекреслило успіхи попередників. Фата-моргани на хліб не намастиш, фантазії більше не надихають, а дратують.
Понад 60% українців вже чітко розуміють, що країна йде «не туди». До розуміння, що Україну веде не туди саме Зеленський — залишилося півкроку.
У Зеленського залишилися два місяці відносного спокою, далі відкладені, нерозв’язані, проігноровані проблеми лише ускладнюватимуть ситуацію з осені 2021.
Чим можна цей останній штиль перед бурею використати з користю для держави?
Так, звільнивши Єрмака, Шмигаля і горе-Кабмін.
Зробивши ставку на сильних і розумних. Які, до речі, за рахунок системності набагато прогнозованіші і надійніші за «вірних 100% своїх».
Відновивши довірливий, прогнозований і системний діалог з Заходом.
Пам’ятаючи, що ворог один — Росія, а всіх інших можна зробити друзями.
Це можна назвати шляхом до отримання ПДЧ, за яким нас вже давно чекають НАТО і ЄС.
Чи вірю я, що Зеленський здатен на це?
Ні, не вірю.
Як і не вірю в те, що всі друзі Зеленського загрузли в корупції і брехні по вуха, а він геть інший, чесний, щирий і непорочний.
Брехнею можна весь світ обійти, лишень назад не повернешся.
Навколосвітня подорож Зеленського завершується.
І щастя вкрадені мільярди не принесуть.
