Передплатити Підтримати

Зеленський підсунув свиню Санду

Українські можновладці люблять волати про спільні цінності та закликати до солідарності наших західних партнерів. Втім самі часто-густо поводяться з точністю до навпаки

Здавалося б, у той час, коли Білорусь активно дрейфує до розчинення в «русском мире», офіційний Київ мав би робити все, аби розвивати та зміцнювати взаємини з новим прозахідним керівництвом Молдови, яке уособлює Мая Санду.

Але робить з точністю до навпаки. Декларуючи відданість правам людини, верховенству права та іншим «західним цінностям», нинішня влада поводиться так само, як росіяни, хіба що з поправкою на масштаб. Українські спецслужби без жодної нагальної потреби і узгодження з молдовськими колегами викрадають серед білого дня суддю Чауса і незаконно переправляють його дипломатичним авто на територію України. Причому роблять спецоперацію на такому аматорському рівні, що сумнозвісні ГРУшники Мішкін і Чепіга, які намагались отруїти Скрипаля та вірогідно підірвали склади зі зброєю в Чехії, виглядають на їхньому тлі просто зразковими професіоналами…

Але справжньою «свинею» для Маї Санду з боку Зеленського стало навіть не викрадення одіозного Чауса. Врешті-решт Чаус — громадянин України, якому відмовили у наданні політичного притулку в Молдові, а українцям, причетним до «спецоперації». Їм можуть заборонити в'їзд до Республіки Молдова і цим продемонструвати, що Кишинів не готовий терпіти не узгоджені з ним шпигунські ігри на власній території.

Спражньою пасткою для Санду став указ Зеленського про звільнення суддів Тупицького та Касмініна через скасування указів Януковича про їх призначення на посади. Побачивши, що Захід не засуджує таке відверто антиконституційне свавілля українського президента, проросійські сили в молдовському парламенті миттєво зорієнтувались і буквально повторили маневр Зеленського, скасувавши указ про призначення Домніки Маноле суддею КС Молдови.

Річ у тім, що Молдова наразі перебуває в стані конституційної кризи, яка нагадує українську після інавгурації Зеленського: новообрана президентка видала указ про розпуск парламенту, в якому вона не має підтримки більшості депутатів. Конституційний суд Молдови, як і КС України влітку 2019 року, визнав указ Маї Санду про розпуск парламенту конституційним. Але на відміну від українських візаві, молдовські депутати вирішили не здаватися і покарати КС за підтримку президентки.

Дякувати президенту Зеленському, за прецедентом молдовським депутатам йти далеко не довелось. Достатньо було подивитись на сусідню Україну. Причому проросійські сили в молдовському парламенті скопіювали антиконституційні дії Зеленського з приборкання КС навіть в тому, що скасували указ про призначення на посаду саме очільниці КС Молдови Домніки Малони. Ба більше, Конституція Молдови не настільки однозначно, як українська, визначає порядок звільнення суддів КС з посади чи припинення їхніх повноважень: вона лише декларує, що «судді Конституційного суду незмінні впродовж строку їхніх повноважень» (ст. 137).

Санду назвала дії парламенту «підривом конституційного ладу Республіки Молдова». Український міністр закордонних справ однозначно підтримав лідерку сусідньої країни, твітнувши: «Для України важлива стабільна та проєвропейська Молдова. Повністю підтримуємо демократично обрану президентку Маю Санду і молдовський народ у прагненні законними способами захистити верховенство права, не дати підірвати конституційний лад, реформи та європейський вибір».

В цьому місці мені мимоволі пригадується анекдот про труси і хрестик. Я можу зрозуміти (але не прийняти) будь-яку послідовну позицію. Коли ті дії, які українська влада вважає доцільними/державницькими/конституційними/законними в Україні, мають так само оцінюватись у молдовському контексті. Тобто, якщо в Україні можна звільняти суддів КСУ з посади указами президента про скасування указів одного з його попередників про їхнє призначення, чому у наших сусідів це «підважує конституційний лад». А якщо таки «підважує», то вочевидь аналогічні дії українського гаранта мають такий самий негативний ефект на конституційний лад в Україні?

Звичайно, на виправдання когнітивного дисонансу можна послатись на давнє римське прислів'я Quod licet Jovi, non licet bovi (що дозволено Юпітеру, не дозволено бику), от тільки Юпітер із Зеленського ще той. Та й обзивати сусідів биками негоже, особливо, коли твоя спецура відверто бикує на території сусідньої держави…

Найцікавіше в цій історії, що ЄС, в особі Жозепа Борреля, вже заявив: парламент має поважати роль конституційного суду, як охоронця Основного закону, навіть якщо депутатам не подобаються його рішення. Цікаво, чи готовий очільник європейської дипломатії повторити цю фразу українському президенту та його монобільшості в парламенті?

Джерело