Передплатити Підтримати

Скільки ж треба мати винахідливості, щоб бути в Україні і не хотіти бути нею?

Про украінскій рускій

Скільки ж винахідливості треба, щоб просто не вчити українську мову і не вникнути в її культуру.

Украінскій рускій. Самодєржавіє аж підскочило від винаходу — невже так можна було?

Справді, навіщо віддавати Росії монополію на її мову і культуру? Це ж наше, єдине і неділиме!

А «украінскій», знаєте, тільки розділяє. Ви ж погляньте, з якою ненавистю українці нав’язують свою мову і так вперто захищають її. А російська мова і культура не така. Вона завжди хотіла порозумітися. І царі пробували порозумітися, і генсеки, і валуєви, і всілякі бєлінські з солженіцинамі пробували.

А РПЦ? От навіщо Україні віддавати монополію на РПЦ? Це ж єдина і неділима «руська» церква!

А навіщо віддавати монополію на російську державність та її імперію могутню? Це ж який удар по російській пропаганді, якщо саме так поставити питання. Чи не так?

За Союзу дітей військових звільняли від навчання мовою народу, де вони жили, бо їм треба було знати лише одну мову.

Совєтскій рускій.

Ось він і знову тут.

У Латвії немає латвійської російської мови. У Польщі нема. Нема такої мови в Німеччині. У Казахстані нема. Навіть у тотально зрусифікований Білорусі ніхто не додумався легітимізувати русифікацію.

Скільки ж треба мати винахідливості, щоб бути в Україні і не хотіти бути нею.

Джерело