Сигналів з Заходу буде все більше

Гучна відставка члена наглядової ради «Укрзалізниці» Андерса Аслунда — ще один гучний сигнал щодо згортання українських реформ після недавньої статті верховного представника Європейського Союзу із зовнішньої політики Жозепа Борреля.

Досвідчений дипломат, правда, потім вилучив з тексту цієї статті хльостку фразу про те, що «ЄС — не банкомат». Однак суть його претензій від цього не змінилася. На Заході стурбовані фактичною зупинкою українських реформ, олігархічним засиллям, прагненням некомпетентного Володимира Зеленського зосередити у своїх руках всю владу в країні — при тому, що колишній телевізійний комік і гадки не має, як цією владою розпорядитися. Розуміння відсутнє і у найближчого оточення Зелінського, всіх цих випадкових людей, які намагаються насолодитися моментом національного божевілля. А ось олігархи точно знають, як використовувати момент смути. І грабують країну. Але чому Захід повинен бути спонсором і адвокатом цього мерзенного банкету?

Лист Аслунда — рівно про це. На відміну від Борреля, шведський економіст може дозволити собі не бути дипломатичним у виразах. Аслунд прямо пише про популізм і некомпетентність українського президента, атаки на професійних управлінців, про перешкоди і образи з боку Зеленського. І це характеризує не лише ситуацію у наглядовій раді «Укрзалізниці». Це характеризує всю ситуацію з управлінням у країні після президентських і парламентських виборів 2019 року. Зеленський став справжнім вироком Українській державі, про що він відверто попереджав.

У аналогічній ситуації західних претензій Віктор Янукович міг би плюнути на цивілізований світ і звернутися за допомогою до Путіна. У Володимира Зеленського таких можливостей немає і ніколи не буде. Не буде, навіть якщо він раптом капітулює перед російським президентом. Навіть така капітуляція його не врятує, бо для Путіна він чужа людина, що не призначена з Кремля. А Путін дає гроші тільки своїм, чужих він карає, яку б лояльність вони до нього не виявляли. Якщо Зеленський не вірить — нехай запитає у вірменського прем'єр-міністра Ніколи Пашиняна. Той йому все розкаже у подробицях, особливо зараз.

Тому ніякого вибору у Зеленського немає. І в українських громадян теж — за кого б вони не голосували. Доведеться або прислухатися до Заходу і повернутися до професійного управління країною, або опинитися на руїнах. Зеленський все одно втратить владу, більшість українців залишиться без засобів до існування, безпорадними і дезорієнтованими у епоху пандемії. Під загрозою нового російського вторгнення. Так, може, варто схаменутися вже сьогодні, щоб не переживати запрограмований кошмар завтра?

Джерело