Передплатити Підтримати

Ера драконів

Зовсім недавно здавалося, що епоха драконів закінчилася. Імперії розпадалися, залізні завіси руйнувалися. Майбутнє здавалося приреченим на демократію, і багато хто вірив, що настав кінець історії. Ми помилилися.

Крах імперій збігся із крахом колишніх правил. Світ, у якому випало жити переможцям, став незворотно змінюватися. На зміну «галактиці ґуттенберґа» прийшла «галактика інтернету». Технології руйнують інститути. Соцмережі опротестовують монополію ЗМІ. Фріки отримали можливість знаходити однодумців і створювати політичний запит. Факти почали зазнавати ревізії. Неврози продаються все краще, опис реальності — все гірше.

Політичні архітектури намагаються тримати удар. Але їхню монополію оскаржують ті, хто готовий змішувати жанри. На зміну концепції «сьогодні — це недосконале завтра» прийшла ідея, що «сьогодні — це зіпсоване вчора». І цієї миті чітко розумієш, що в політиці виграє той, хто здатний грати на перспективу.

Ще недавно Володимир Путін здавався людиною, приреченою програти. Ми намагалися зрозуміти, на що він розраховує. Говорили про Ялтинську систему. Підбирали історичні аналогії та передрікали ізоляцію і крах.

Сьогодні ми повторюємо про кризу Заходу. Спостерігаємо за добудовою російських газопроводів. Звикаємо до меркантильності ПАРЄ. Стежимо за спробами європейських столиць зняти санкції та повернути Москву до світового політбюро.

Україні випало доводити право на своє існування саме тоді, коли це право доводить демократія як така. Всупереч очікуванням, політика Кремля не стала порушенням норми. Ба більше — вона все більше претендує на те, щоб стати новою нормою.

Дракони відроджуються, бо їх нікому перемагати. Боротьба з ними обходиться дорого та прирікає на злидні. Все більше людей хочуть користуватися цінностями і все менше готових за них платити. Складні рецепти програють простим. Ті, хто намагається бути чесним, програють тим, хто не намагається.

У новій реальності дракони навіть не мусять боротися. Їм досить сидіти на березі та чекати. Спершу річка часу пронесе повз них колишніх супротивників, які не витримали конкуренції у світі, де шоу замінило політику. А потім вони залишаться віч-на-віч із поколінням імітаторів. Яке все частіше перемагає на виборах.

Дракони сильні тим, що вони не мають потреби подобатися. Тим, що вони можуть дозволити собі бути злопам’ятними. Тим, що вони не залежать від людей, якими керують. В епоху краху інститутів вони єдині, хто не залежить від чужих примх. Кінець історії настав. Але чому ми думаємо, що це кінець їхньої історії?

Джерело

Ще більше новин від «Високого Замку»?
Долучайтеся до нас у Telegram