Ядерний гамбіт Кремля

З російською допомогою Китай може стати третім учасником цього гамбіту

Зустрічі Володимира Путіна з обраними іноземними фахівцями з Росії, об'єднаними в клубі «Валдай», традиційно видають сенсації. Під час цих зустрічей головний начальник країни дозволяє собі вийти за межі дипломатичного протоколу і подає слухачам тему для обговорення на весь наступний рік. Так, у 2018-у Володимир Путін побажав обговорити тему зустрічного ядерного удару у відповідь. Ця концепція полягає в тому, що російські супутники і наземні станції попередження про ракетний напад завчасно фіксують масований запуск американських ракет в напрямку РФ. В результаті російські ракети будуть запущені ще до того, як американські боєголовки вибухнуть на території Росії. Розмірковуючи про перспективи ядерної війни, а отже, неминучої загибелі планети, Путін вирішив пожартувати. Як наслідок, росіяни потраплять в рай (вочевидь, через те що будуть своєчасно попереджені про майбутню загибель), а американці не встигнуть помолитися і горітимуть у пеклі. У Вашингтоні тоді вже засумнівалися в адекватності Кремля.

І ось нове засідання клубу «Валдай». І нова сенсація. Виявляється, до компанії росіян в раю долучаться китайці. «Не знаю, великої таємниці, напевно, не відкрию, все одно це буде згодом відомо: ми зараз допомагаємо нашим китайським партнерам створити систему СПРН — систему попередження про ракетний напад. Це дуже серйозна річ, яка капітальним, кардинальним чином підвищить обороноздатність Китайської Народної Республіки. Тому що зараз таку систему мають тільки США і Росія», — пояснив Володимир Путін. Тобто в найближчому майбутньому в КНР з’явиться можливість завдати ядерного удару по США в разі, якщо китайська система СПРН подасть сигнал про ракетну атаку проти Китаю.

Прокремлівські експерти моментально почали розповідати про те, як поява з російською допомогою у КНР системи попередження про ракетний напад зміцнить стратегічну стабільність. Безперечно, китайсько-російське співробітництво в сфері СПРН свідчить про те, що досягнуто небувалого рівня взаємної довіри. Адже мовиться про одну з найбільш секретних сфер військової діяльності. Знання про СПРН один одного надає детальне розуміння алгоритму дії партнера за найкритичніших ситуацій. А також, найвірогідніше, і потенційну можливість втручання в ці дії. Як з’ясувала газета Ведомости, Росія вже уклала контракт на розробку програмного забезпечення вартістю 60 мільйонів доларів. Якщо ж говорити про об'єднання систем СПРН двох країн, то це може спричинити створення елементів ще однієї глобальної системи протиракетної оборони, паралельної тій, що створюють США. Саме американська система ПРО є майже двадцять років джерелом підозр Москви на адресу Вашингтона. Підступні американці планують, мовляв, завдати перший ядерний удар, а потім перехопити російські ракети, запущені як удар у відповідь.

Тепер же з російською допомогою Китай може стати третім учасником цього гамбіту. Донедавна він вважав за краще роль стороннього спостерігача, стверджуючи, що його ядерний потенціал занадто малий, порівняно з ядерними силами Росії і США. Але зараз Китай дедалі гучніше заявляє про себе як про ядерну державу. Нещодавно на параді в Пекіні з нагоди 70-річчя КНР були вперше продемонстровані мобільні стратегічні ракетні комплекси Дунфен-41, гіперзвукові ракети малої і середньої дальності, ракети для атомних підводних човнів. За таких умов поява у Китаю системи СПРН здатна підштовхнути до гонки озброєнь, що вже розпочалася.

Ще одна важлива обставина. Чимало експертів вважають концепцію зустрічного удару у відповідь, засновану на наявності системи СПРН, найбільш дестабілізуючою. Адже після надходження сигналу про ракетний напад у лідера країни є лише 20−30 хвилин на прийняття рішення про удар у відповідь. А СПРН неодноразово помилялася. З 1977 по 1984 рік американські системи попередження про ракетний напад генерували 20 784 помилкових сигналів про атаку на Сполучені Штати. Тож із появою СПРН шанси китайців на рай кардинально зростають…

Переклад з російської

Джерело