Мінськ - це необхідна імітація
Коментатори відставки Безсмертного з Мінської контактної групи чомусь не згадують, що Зеленський - не перший президент України, який прийняв таке рішення. Першим був Порошенко. І в рішенні Порошенка, як і в рішенні Зеленського, була своя логіка
Мінський процес має виключно імітаційний характер. Війна буде все одно продовжуватиметься рівно стільки, скільки це необхідно Росії для ліквідації Української держави або для відмови від цієї ідеї. Мова йде не про роки навіть, а про десятиліття української приреченості на війну, кризи, втрати і розчарування.
Але при цьому сторони зацікавлені в Мінському процесі як в імітації. Тому що для України продовження процесу це одночасно продовження санкцій проти Росії. А для Росії це доказ своєї «конструктивності», ролі «посередника» і можливість посадити своїх маріонеток за стіл переговорів з Україною.
Безсмертний двічі залишав Мінську групу саме тому, що зацікавлений в політичному, а не в імітаційному процесі. А президент України зацікавлений в імітації, а не в реальній політиці в Мінську. Так, можливо, досвідчений Петро Порошенко в більшій мірі віддавав собі в цьому звіт, ніж далекий від реального життя Володимир Зеленський. Можливо, у Зеленського зберігаються деякі ілюзії щодо шансів домовитися з Путіним — тут Безсмертний може бути правий. Однак ніякого значення це взагалі не має. Зеленський ні з ким не домовиться — інакше як на умовах, які мають на увазі повну капітуляцію України та її швидкий демонтаж. А в цьому не зацікавлені ні сам Зеленський, ні Захід. Ну і ще не зацікавлений український народ, який прокинеться вже за кілька місяців — і почне відбуватися те, про що ні Зеленський, ні Путін, ні Захід, ні сам український народ навіть не здогадуються. Одне можу пообіцяти: нудно не буде нікому. І Роману Безсмертному також — просто він зрозумів неминучість процесів пробудження одним з перших.
