Після дефолту краще не буде. Особливо бідним

Орвелл по-українськи

У фінансистів по всьому світу є одна усталена звичка. Вони всі завжди читають Financial Times. Ця газета має бути у них на столі. Інакше світ завалиться. І нехай інформацію тепер набагато простіше знайти в інтернеті, але читати Financial Times — це маст. І ось на вихідних на столі в усіх інвесторів у світі, принаймні у тієї їх частини, що живе в цивілізації й інвестує гроші, які не треба перед цим відмивати, з'явилася стаття, де Коломойський закликає Зеленського оголосити дефолт. Водночас, автори статті не забувають згадати, що зовсім недавно главою адміністрації Зеленського стала людина Коломойського.

Як ви думаєте, що скажуть на це інвестори? Як ви думаєте, скільки рішень після цього було зупинено? Як ви думаєте, чи можуть після такої статті інвестиційні менеджери приймати рішення про купівлю українських активів, адже якщо що, як вони пояснять своїм босам, що зробили це після «такого» сигналу. І головне пам'ятати, що це на українській прокуреній кухні має сенс суперечка про те, добре чи погано бути в дефолті. Для людей зі світу фінансів і бізнесу відповідь однозначна. Як і однозначне рішення, яке вони після цього приймають. Як і однозначні наслідки для економіки тієї країни, куди припиняють приходити інвестиції. Спасибі Ігорю Валерійовичу за те, що наближає нас до економічної кризи. Навіть самим фактом такого інтерв'ю.

Дефолт — це криза. Це факт. І тому продати ідею дефолту дуже важко. І доводиться маніпулювати і брехати, щоб хоч якось загорнути погану ідею у привабливу обгортку. Родзинка маніпуляцій — це заклик піти шляхом Греції, відмовившись від МВФ і розмови із Заходом, пішовши в дефолт. І дійсно, адже не може в Греції бути погано. В Аргентині або Венесуелі — можливо. Але не в Греції, де все є. Фішечка цієї маніпуляції в тому, що Греція якраз вчинила з точністю до навпаки. З 2009 року Греція дуже довгий час була на межі дефолту і щоб оздоровити свою економіку пройшла через програму жорстких реформ, яку проводили під керівництвом Трійки — МВФ, ЄС і кредитори.

Що взагалі сталося в Греції? У 2009 році виявилося, що у греків занадто великий борг. До того ж більший, ніж всім показували досі. Спритні греки за допомогою фінансових махінацій залучили набагато більше грошей ніж могли собі дозволити. І жили спокійно. В борг. Греки опинилися на порозі дефолту, справжнього дефолту. І це могло спровокувати глобальну кризу, адже дефолт загрожував тепер країні з ЄС. І за Грецію взялися. Дійсно було списано частину боргу, просто тому що сам борг був занадто великий. Але в обмін Греція провела жорсткі реформи, значно урізавши соціалку зокрема. Греки виконали всю програму, навіть незважаючи на той факт, що владу в країні отримали найзатятіші популісти, яким могла б позаздрити Юлія Володимирівна. Але відповідальність не дала їм піти в дефолт і вони виконували всі жорсткі вимоги МВФ.

Так, у вікіпедії написано, що в Греції в цей момент був дефолт. Біда тільки в тому, що там не написано, що це був технічний дефолт, в якому Греція перебувала десь близько тижня, просто не встигнувши в парламенті проголосувати необхідну порцію змін, після чого отримала новий транш від МВФ і виплатила заборгованість. Це точно не той дефолт, який пропонує нам Ігор Валерійович, правда? І це точно не «відвернутися від Заходу, послати всіх подалі і зробити перерву в боротьбі з корупцією».

Тому, не вірте розмовам, що після дефолту все буде ще краще. Не буде. І точно буде гірше. Бідним і звичайним людям, так точно. Адже дефолт це криза. А в кризу бідні стають біднішими. А багаті багатшими. Тому Коломойський і хоче відпочити від реформ. І від пильної уваги Заходу. Його можна зрозуміти. Йому це вигідно з усіх сторін. Адже за дефолт заплатять прості люди. І будуть платити ще довго. Реальна дохідність облігацій країн, які часто допускали дефолти в своїй історії (Аргентина, Еквадор та ін.), була втричі вищою з 1820 року, ніж прибутковість облігацій країн, які не допускали частих дефолтів.

Але кому важливі ці облігації, тим паче платять все одно з бюджету, правда? А зв'язок між бюджетом і грошима платників податків вловлюють не всі. Але думається всі вловлюють зв'язок зі своїми грошима. Зі своїми зарплатами. Накопиченнями. І навряд чи вони будуть щасливі, зіткнувшись з дефолтом. Принаймні такі щасливі, як обіцяє Ігор Валерійович. Як колись були щасливі жителі Аргентини. Якось вони так раділи дефолту, такі народні гуляння влаштували, що довелося виводити на вулицю танки. А як тут не порадієш, коли твій депозит у банку з жалюгідними доларами за одну ніч перетворюється на патріотичний депозит у рідній національній валюті, та ще й за курсом, який встановив улюблений уряд.

Так, є одна правда в інтерв'ю Коломойського. Де він говорить Зеленському, що якщо той буде слухатися Заходу, то не зможе зберегти свій рейтинг. Це правда. Якщо робити реформи, не бачити йому рейтингу в 73%. Але якщо він вирішить не слухати Заходу, то ми всі легко побачимо курс гривні 73 і вище. Тут вже хто що обирає. Або курс гривні або свій рейтинг. Правителі Венесуели вчиняли так, як рекомендує Коломойський. Посилали Захід і зберігали рейтинг, правда, забули зберегти економіку країни. Але кому важливі такі дрібниці.

Переклад з російської

Джерело