Не можна вимагати реформи і наполягати, щоб твоє болітце ніхто не осушив

Треба створювати нові економічні правила гри для всіх

Реформи в Україні — це як вірші Незнайки в однойменному творі. Всім подобалося, коли він писав про інших, але всі дуже ображалися, коли доходила черга до них.

Так, давайте зробимо все справедливо. Але про нас в самому кінці. Почніть з якогось іншого боку. І взагалі, «поки Ахметов не сидить».

Сьогодні протестують нотаріуси. Тому що їм не можна здавати іспити. Навіть після того, як їх спіймали на гарячому (а це зазвичай рейдерство), для повернення в систему їх просять лише скласти іспит і це вже призводить до масових протестів.

Протестують представники медичних вузів, бо їхніх студентів змушують здавати справжній іспит. А це злочин. Тим більше, що злісна Уляна Супрун змушує здавати цей іспит навіть іноземців та дітей відомих лікарів, яким треба просто сидіти іноді на іспиті і за це вже можна сказати спасибі. Не будуть же вони лікувати. А якщо будуть, то не главу ж вузу.

Протестують ФОПи, бо не платити податки — це законне право українського бізнесу. Навіть якщо ФОП — це інструмент малого бізнесу, а в Україні будують великий.

Евробляхери протестують за своє священне право їздити на руїнах і не платити податки. Ці взагалі святі.

Готові вийти на протест представники базарів — тільки змусь їх працювати виключно по чеку. Фіскалізація буде рівнозначна геноциду малого бізнесу. І можна вигадати тисячу і одну причину — чому.

Так ось, влада в Україні щиро вважає, що бере своє. Вони навіть не підозрюють, що виглядають жадібними корупціонерами. Ні, вони вважають, що це справедливо. Вони боролися за цей пост, деякі заплатили за нього, а тепер мають право отримувати свою частину пирога. І якби могли, то теж вийшли б на протест. Перед американським посольством, швидше за все. З вимогою залишити суверенне право на корупцію.

В Україні неправильно побудована вся система. У корені невірний соціальний договір. Зараз він полягає в тому, що «ми тут крадемо і владі красти не заважаємо». А має бути — ми всі граємо за правилами. Так ось, грати за правилами — дуже важливо. І важливо змусити владу грати за правилами. Але і самим при цьому бути готовим грати так само. Не можна вимагати одночасно провести реформи, боротися корупцією і наполягати, щоб твоє особисте болітце ніхто не осушив. Тому що особисте болітце — це частина одного великого українського болота. І осушити треба все.

Так, осушити треба все відразу. Одним пакетом. Бажано.

Але в цьому пакеті треба включати як створення незалежної служби фінансових розслідувань, аналітичної служби, яка забере у СБУ, поліції, прокуратури, податкової поліції право приходити до бізнесу, так і фіскалізацію, яка вдарить по контрабанді. І треба розуміти, що після створення СФР зробить безробітними дуже багато людей, які правда будуть дуже багатими безробітними людьми, а після фіскалізації впаде заробіток у дуже багатьох маленьких підприємців. Тому що зараз те, що не потрапляє до бюджету, втрати від контрабанди, потрапляє в їх особистий сімейний бюджет. І це не тільки бюджет митника або депутата, це і бюджет сотень ФОПів, через які контрабанда продається. І боротися з контрабандою можна тільки якщо з самого початку, на березі, сказати, що готовий до того, що це буде зроблено. І що проти цього протестуватимуть. І що це справедливо і правильно.

Але в цей пакет треба включати як боротьбу з офшорами (правила БЕПС нам на допомогу) і легалізацію азартних ігор, так і прикриття схем по ФОПам, коли великий бізнес використовує схеми, створені для підтримки бізнесу малого. І не можна вимагати тільки боротьбу з офшорами. Тому що коли вимагаєш щось тільки собі, то в процесі торгівлі доведеться залишити щось і для влади. І гра за правилами — це коли конкуренція і загальні правила гри перш за все, а значить не можна стати хитрозробленим і побудувати свій бізнес через ФОПи, щоб обігравати того, хто грає за правилами і платить податки за повною.

І ще. Важко зрозуміти, як одні і ті ж люди вимагають боротися з офшорами і ввести в Україні податок на виведений капітал. Тому що по суті, за ефектом на бюджет, це одне й те саме. І офшори погані тільки тим, що бізнес не платить податки. А не тим, що гроші залишаються незрозуміло де, за кордоном. І гра за правилами передбачає, що гроші перестануть йти в бюджет замість особистих рахунків на Кайманах, але ніяк не передбачає, що особистий рахунок на Кайманах заміниться на особистий рахунок в Україні.

Це системний підхід. Коли буде зруйнований сьогоднішній, згубний компроміс. І досягнутий новий. Спочатку дуже незручний компроміс. І для влади, яка позбавляється багатьох грошових потоків. І для суспільства, яке втрачає додатковий дохід. Але в довгостроковій перспективі виграють всі. І олігархи, капіталізація яких може вирости в десятки разів. І суспільство, яке буде жити в більш успішній країні. З набагато більшими можливостями. І з пенсіонерами, яким буде вистачати на пенсію і яких набагато важче буде купити популістським обіцянками, а значить міцним господарникам буде складніше потрапити у владу.

Переклад з російської

Джерело