Путін буде в захваті, якщо Україну очолить клоун

Керувати країною в сьогоднішньому небезпечному світі — це не жарт

Світ у сум'ятті. Росія окупувала частину України, де реформи все ще тягнуться. А демократія гальмує у більшій частині Європи.

Можна було б подумати, що українці будуть стурбовані. Можна було б подумати, що вони хотітимуть бачити біля керма країни досвідчену людину. Натомість вони, ймовірно, збираються обрати своїм наступним президентом 41-річного коміка Володимира Зеленського.

Згідно з останнім опитуванням, Зеленський очолює перший тур голосування, запланований на 31 березня, з результатом у 16,4%, обійшовши колишнього прем'єр-міністра Юлію Тимошенко з її 9,6%, і президента Петра Порошенка з 10,8%. У другому турі, запланованому на квітень, Зеленський обіграє Порошенка з 39,6 до 18,1% відповідно, а Тимошенко — з 35,5 до 22,2%.

Популярність коміка, очевидно, є результатом масового незадоволення українців існуючими політичними елітами, які вони звинувачують у неспроможності задовольнити високі очікування, викликані Революцією гідності 2014 року. Не дивно, що головним чином російськомовний Зеленський має добрі результати на південному сході та серед молоді, оскільки цей електорат є найбільш віддаленим від українських еліт.

Незалежно від мотивації його прихильників, обрання Зеленського стане катастрофою для України. Він справляє враження славної людини, і всього кілька його публічно висловлених поглядів є образливими або кричущо дурними. Але суть у тому, що він абсолютно недосвідчений як політик і державець. Єдина його поява, хоч якось дотична до світу політики, була в ролі президента-реформатора у телевізійному шоу. Цього не достатньо на такому критичному етапі історії України та світу.

Перемога Зеленського майже одразу ж матиме такі негативні наслідки для України.

По-перше, взаємини України із Заходом атрофуються, оскільки Зеленський з'ясовуватиме, які саме західні інституції та політики мають найбільше значення для його країни. Переговори з Міжнародним валютним фондом, Світовим банком та Європейським банком реконструкції і розвитку зупиняться. Тим часом американські та європейські політики обірвуть свої зв'язки з Україною. Як і інвестори, для яких було б нерозумно віддавати свій капітал країні, якою керує комік.

По-друге, українські олігархи, які частково відійшли в тінь за останні п'ять років, скористаються недосвідченістю і нездатністю Зеленського керувати складними урядовими структурами України, щоб повернутися. Тож так само будуть корупціонери на всіх рівнях суспільства і держави. ВВП України знижуватиметься, тіньова економіка і безробіття зростатимуть, торгівля з Європою скорочуватиметься, а відтік мізків, особливо молоді, яка обрала Зеленського, пришвидшиться.

По-третє, реформування повністю зупиниться. З одного боку, Зеленський не має жодного уявлення про те, як змінюються суспільства, економіки та політичні структури, і йому знадобиться рік-два, щоб в цьому розібратися. З іншого, бюрократичний і адміністративний хаос, який прийде із керуванням Зеленського, змусить його сконцентруватися лише на збереженні або відновленні основного порядку в соціальній, політичній і економічній системі, що руйнуватиметься.

По-четверте, Путін і його прибічники в сепаратистських регіонах південно-східного регіону України будуть в захваті від занепаду України під поганим керівництвом Зеленського. Хто краще очолюватиме країну, яку вони вважають посміховищем, аніж клоун? Хто краще не впорається з можливими провокаціями на окупованих територіях, Азовському морі або материковій Україні? У Путіна з'явиться велика спокуса розпочати збройний напад на, скажімо, Маріуполь одразу після інавгурації Зеленського. Можливо ще небезпечнішим може бути зачарування наївного Зеленського, аби зв'язати його зобов'язаннями, які призведуть до відмови України від свого суверенітету.

Якщо ці наслідки не будуть достатньо жахливими, на додачу до них, цілком можливо, що ще й осінні парламентські вибори в Україні призведуть до непрацездатної роздробленої законодавчої влади, яка не зможе нічого погодити. За такого сценарію Україна матиме найгірший варіант із трьох можливих — слабкий президент і слабка Рада, які зіткнуться з величезними внутрішніми і зовнішніми викликами.

Новий Євромайдан стає цілком імовірним, можливо, навіть вже протягом кількох місяців після обрання Зеленського. Цього разу, однак, з самого початку він, ймовірно, може бути насильницьким, оскільки населення України має на руках надзвичайно велику кількість зброї, а українська армія майже напевно запротестує проти коміка-головнокомандувача. Малоймовірно, що Путіну вдасться втриматися від того, щоб поспішити на допомогу своїм бойовим російськомовним братам з, як він вважає, «Малої Росії».

Звичайно, ці сценарії є найгіршими, які можна собі уявити. Але найгірше, що при президенті Зеленському їх можна уявити досить легко. Набагато легше, ніж при обранні будь-кого іншого на посаду голови держави. Чи то Порошенка, чи Тимошенко, чи колишнього міністра оборони Анатолія Гриценка.

Коли Путін відійде, і якщо Росія колись відмовиться від будівництва імперії, українці зможуть обрати клоуна своїм президентом. Однак до цього часу вони повинні розуміти, що керувати країною в сьогоднішньому небезпечному світі — це не жарт.

Переклад Gazeta.ua