Олександр Мотиль

За останні 30 років ми звикли відвідувати Україну стільки, скільки хочемо. І цей безпосередній зв’язок став суттєвим для нашої ідентичності як американських українців.

Ньюйорківці полюбляють казати, що їхнє місто ніколи не спить. Натомість нині дійсність цілком протилежна. Нью-Йорк спить. У цьому місті, як і в усій Америці та Європі (а насправді в усьому світі), люди сидять удома, нервують і думають про невідоме майбутнє та про смерть.

Під час гучної контроверсії довкола новорічної промови президента Зеленського мені спало на думку запитати своїх студентів (а їх 30), що вони думають про українського гаранта — а точніше, що думають про його виступ з нагоди Дня соборності 22 січня. (Ця промова, до речі, на яку майже ніхто не зреагував, просто бандерівська у своїй суті й не дуже пасує до іміджу проповідника какаяразніци, але то інша тема).

Нинішній стиль правління українського президента менше за все підходить для вирішення чотирьох викликів, які йому треба здолати якомога швидше

Ще ніколи Україна так часто не згадувалася в американських ЗМІ.

Недавно прочитав статтю на сайті «Української правди», у якій ішлося про факапи. Не зрозумів одразу, що це таке, аж поки не зауважив, що це фонетична передача вельми непристойного англійського слова, яке жоден серйозний американський журналіст ніколи не вживатиме. У барі так. Серед людей ні. А в українській пресі все нібито гаразд і без факапів!

Зараз, коли прихильники Зеленського ніжаться у променях перемоги, вони очевидно заперечують позитивну роль попередника. Та історія працює інакше

Перший тур президентських виборів в Україні — зі значною перевагою за Володимиром Зеленським, але його перемога в другому турі зовсім не очевидна, особливо якщо його суперник, чинний президент Петро Порошенко, правильно розіграє свої карти

Керувати країною в сьогоднішньому небезпечному світі — це не жарт

Ця ідея доволі проста — Путін хоче, щоб вибори виграв недосвідчений кандидат.

Без розуміння того, що країна насправді змінилась, після виборів українці можуть потрапити в найгірший з усіх можливих світів