«Так, це я там пісяла! А куди мені йти в туалет?»

Бабуся пояснила, чому «підмочила репутацію» п’ятизіркового готелю

Наприкінці вересня «ВЗ» писав про незвичний трафунок біля «Гранд-готелю». Бабця, яка просить милостиню на проспекті Свободи, посеред білого дня справила нужду на парковці статусного п’ятизіркового готелю, власником якого є відомий винниківський бізнесмен, депутат Львівської міської ради Григорій Козловський (на відкриття готелю після ремонту приїжджала світська левиця Періс Гілтон). Фото, на якому бабуся справляє нужду, отримало чимало «відгуків» у соцмережах. «Львів — відкрите місто, і протест відкритий також — назло буржуям». Це протест щодо парковки готелю", — не вщухали користувачі соцмереж. Деякі містяни вважали, що витівка бабці — це насамперед проблема малої кількості громадських туалетів в центрі Львова. «Бо вигідніше відкрити якусь наливкарню, ніж громадський туалет», — вважає львів’янин Михайло Яворський.

На вихідних я у справах прогулювалася центром. Біля Музею етнографії побачила ту саму жінку, яка місяць тому сходила в туалет біля «Гранд-готелю». Старша жінка якраз обідала черствим хлібом з іншим безпритульним, який, очевидно, теж просить милостиню у центрі. Підходжу до бабці, вітаюся. На її грудях — плакат з написом «Прошу гроші на хліб». Даю жінці гроші, знайомлюся. Жінку звати Катерина, вона уже багато років просить милостиню на цьому місці. Каже, дітей не має. Старенька спілкується проблемно, є певні вади мови. Схоже, вона пережила інсульт. Показую їй фото, яке зробив хтось з перехожих, коли та сходила в туалет на парковці готелю. «Так, це я там пісяла, — відверто зізналася старенька. — А куди мені йти в туалет?».

Сказала їй, що навпроти є підземні туалети. «Та є, але що з того? — відповіла. — Вони платні, мене не пускають „за дякую“. Що мені робити? Чому немає туалетів для таких бідних, як я?». Пояснила жінці, що така «картина» псує імідж туристичного міста. Також застерегла бабцю від можливої біди: якщо її за «роботою» застане хтось з працівників «Гранд -готелю», то може постраждати. На це бабуся відповіла: «Та ви праві! Одного разу попісяла ближче до головного входу готелю. Вибігла охорона, взяла мене за „потрохи“ і давай волочити по тротуару…».

А чому адміністрація готелю не хоче пускати безпритульну в туалет? Звичайно, це не гість їхнього рівня, але зробити добрий жест все-таки можна. Чому стареньку не пускають у вбиральні кафе, ресторанів? Тим більше, у Львові є ухвала сесії, яка передбачає безперешкодний доступ містян та гостей до вбиралень комерційних закладів? Останніми роками у центрі і на периферії закрили чимало громадських туалетів. Головна причина — цей бізнес не надто вигідний. Якби в центрі працювало більше громадських вбиралень, які би брали адекватну плату за свій сервіс, то би жодна бабця не «підмочувала» репутацію статусних закладів.