Справді, жахливо. Дискреційні повноваження Регулятора шокують
Після нервової ночі, зрозуміло який стан. А ще вчора думала написати спокійний допис на тему, що хвилює мене. Справді, НЕ тільки мене, а багатьох. Мова про виконання банками вимог щодо належної перевірки клієнтів та їх коштів в межах обов'язків суб'єктів первинного фінансового моніторингу
Належна система управління ризиками, поглиблений моніторинг ділових відносин, достатні заходи встановлення джерел статків (багатства), належна перевірка клієнтів та надійність джерел для її проведення – це лише частина вимог.
Думаю про те,
- яким чином підходить РЕГУЛЯТОР до визначення оцього належного ризик-орієнтованого підходу у наданні фінансових послуг;
- до яких висновків може приходити під час перевірки банків;
- чи не перевищує при цьому значення, роль і місце суб'єктів первинного фінансового моніторингу;
- чи не розглядає банки, як слідчі органи, які мають підозрювати і розслідувати.
Всі ці питання виникли в мене не просто так. Знайома з ситуацією, коли НБУ вважає, що банк мав встановити "фактичну можливість надання послуг" (приміщення, обладнання, працівники, оплата праці), а ще формування цін на продукцію такого клієнта банку, а ще вивчити умови господарського договору клієнта і в ньому розібратися так досконало, щоб навіть кожне слово відповідало процесам, дослідженим банком. А якщо банк в чомусь не переконався - значить не виконав вимоги моніторингу "для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії, в тому числі для здійснення ним нагляду у сфері запобігання та протидії..."
Справді, жахливо. Дискреційні повноваження Регулятора шокують.
І таких історій стає все більше.
Що думаєте?