Львівські джунглі

Кам’яні джунглі — це якраз про наші, львівські, новобудови. Ростуть поодинці й цілими кварталами, мов гриби в урожайний рік

Лякаючи громадян жахливими умовами життя на Заході, радянська пропаганда вживала троп «кам'яні джунглі». Це означало, що серед хмарочосів Нью-Йорка і Чикаго конають без сонця, повітря і трави прості американські робітники вкупі, з їхніми експлуататорами-мільйонерами.

Щоправда, не писали про величезний нью-йоркський Централ-парк, в районі якого, власне, і розташовані житлові квартали. Про дивовижний вашингтонський зоопарк, де умови тримання тварин (птахів у тім числі) максимально наближені до природних. Про те, що в американській столиці взагалі немає ніяких хмарочосів, бо там заборонено будувати споруди вищі, ніж шпиль Капітолію. Як нема їх і в Парижі, тож половина поверхів будинку ЮНЕСКО розташована під землею.

Кам'яні джунглі — це якраз про наші, львівські, новобудови. Ростуть поодинці й цілими кварталами, мов гриби в урожайний рік. З одного боку, це, безумовно, добре: люди мають за що і де жити. Але почасти будівництво ведеться хаотично, без дозвільних документів, і супроводжується скандалами. Потерпають зелені зони, вирубують дерева і чагарники, що породжує нові протестні акції, як у випадку з парком «Знесіння».

Проектанти і забудовники не завжди керуються здоровим глуздом. З архітектурної, естетичної точки зору, чимало новобудов є просто потворами, що скидаються на конструктор «Лего» зі скла і бетону, та ще й пофарбований у темні кольори. На пожвавлених магістралях (приміром, на вулицях Княгині Ольги, Володимира Великого, Рубчака) їхні фасади аж звисають над проїжджою частиною, тож про якийсь затишок у помешканнях годі й казати. А через прочинені вікна квартири ще й негайно заповнюються смердючими відходами тисяч автівок і автобусів.

Сусідні будинки таких «мікрорайонів» розташовані буквально впритул один до одного. Про якісь деревця і клумби не йдеться, не кажучи вже про сквери чи дитячі майданчики. Зате без жодних оптичних приладів можна роздивитися, що діється на кухні і навіть у спальні сусіда в новобудові навпроти. Це теж до теми комфорту, а також «економності» проектантів і забудовників щодо земельної площі.

Можна побачити будинки, розташовані просто поруч з АЗС. Згадаймо й про те, що у пожежників Львова немає спецавтомашини з драбиною, яка досягала би горішніх поверхів таких новобудов… Буває й навпаки: встромляють одну потворну багатоповерхівку на пустирі, і стовбичить вона самотньо на семи вітрах, як на вулиці Стрийській поблизу ринку «Підземний».

Лише один такий «квартальчик» — це навіть не сотні, а тисячі мешканців. Та чи прорахували забудовники не лише максимальний для себе зиск, а й достатнє забезпечення новоселів теплом, світлом, газом і, що особливо актуально для Львова, водопостачанням? Це створює й додаткове навантаження на громадський транспорт, потребує автостоянок.

Купуючи омріяну квартиру, новосели (а проектанти, забудовники і дозвільні структури ще задовго до того) також повинні б замислитися над тим, де вони щодня купуватимуть хліб і до хліба, у який садочок, при їх нинішньому дефіциті, водитимуть своїх малюків, де навчатимуться вони, коли підростуть. Однак, спостерігаючи за ударними темпами житлового будівництва у Львові (скрізь, де тільки можна і не можна), я не чув, щоб в останній час паралельно десь побудували нові дитсадки чи школи. Вони також переповнені, є класи не тільки, А і Б, а й Г і навіть Д, а навчання відбувається у дві зміни, себто воістину від темна до темна.

Тим часом, недавно набули чинності нові Державні будівельні норми України. Встановлюють чіткий перелік стандартів та об'єктів, необхідних для комфортного проживання городян. Приміром, на тисячу мешканців має бути забезпечено 38 місць у дитячих садках і 135 — у школах, щільність житлової забудови у містах не може перевищувати 540 мешканців на один гектар. Також удвічі збільшено норму майданчиків для відпочинку жителів і аж удесятеро — для спортивних майданчиків.

Якими є ці показники на львівських новобудовах, у тім числі, й тих, спорудження яких триває чи щойно починається, видно неозброєним оком. Чи дотримуватимуться в нас цих Держнорм надалі? Заступник міністра регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України Лев Парцхаладзе наголошує: суворий контроль за цим зобов'язана здійснювати міська влада.