Сурков залишається, війна триває
Це означає, що розраховувати на будь-які зрушення у врегулюванні на Донбасі у найближчі місяці — якщо не роки — не варто
Чутки про політичну смерть помічника президента Росії Владислава Суркова виявилися сильно перебільшеними. Сурков не просто перепризначений на посаду помічника. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков підтвердив, що Сурков продовжить займатися Донбасом.
Причому цікаво, що ця інформація з'явилася ще до того, як з'явився офіційний документ, який буде регламентувати розподіл обов'язків співробітників адміністрації президента Росії — так важливо було закріпити апаратну перемогу Суркова.
Втім, це не тільки особистий успіх одного з найнебезпечніших і непримиренних ворогів Української держави, що зробив все можливе для боротьби режиму Віктора Януковича із протестним рухом, анексії Криму та дестабілізації сходу. Це ще й демонструє згоду Путіна із тим курсом, який запропонований Сурковим і ним забезпечується. Навколо обов'язків куратора окупованого Донбасу йшла серйозна апаратна боротьба — не тільки боротьба амбіцій, але й боротьба підходів.
Були чиновники, які вважали, що Росії слід мінімізувати свою присутність на Донбасі заради згоди з Заходом і більш витонченого — за допомогою «вштовхування» окупованих територій — впливу на Україну. Були ті, хто вважав, що потрібна нова війна з метою розширення територій або посилення тиску на Захід і Україну.
Це означає, що розраховувати на будь-які зрушення у врегулюванні на Донбасі у найближчі місяці — якщо не роки — не варто. Сурков є творцем вертикалі влади «народних республік» і покровителем місцевих бандитів. Як це зазвичай буває у російських умовах, мова йде не тільки про політичний, а й про фінансовий інтерес. А такий інтерес є пріоритетним у порівнянні з імітацією взаєморозуміння із Заходом, скасуванням санкцій і іншого лушпиння. Тому що це лушпиння пов'язане із державними інтересами Росії, а Сурков може забезпечувати куди більш вагомі приватні інтереси зацікавлених осіб. Ну і свої власні.
Так що українцям слід вчитися жити в умовах затяжного конфлікту, який буде віднімати сили і енергію держави впродовж багатьох років. Саме це — на відміну від популістських гасел і обіцянок і сумнівних пріоритетів державного будівництва та реформ — залишиться головним викликом для успіху і самого існування України. Збереження Суркова — ще один доказ того, що війна триває.
