Євросоюзу “Тримор'я” не замінить
Польська влада прагне створити в рамках “Тримор'я” таку собі альтернативу “двигуну Євросоюзу” - тандему Німеччини й Франції. “Благословіння” проекту “Тримор'я” самим Трампом, на думку Варшави, значно посилить цю нову ініціативу, і додасть Польщі політичної ваги, зокрема, у протистоянні з “диктатом” Берліна й Парижа.
Завітавши зі своїм першим візитом до Польщі, президент США Дональд Трамп став гостем зустрічі лідерів держав ініціативи “Трьох морів”, або ж “Тримор'я”. За пропозицією Варшави й Загреба, ця ініціатива об'єднала 12 країн-членів ЄС - Австрію, Болгарію, Естонію, Латвію, Литву, Польщу, Румунію, Словаччину, Словенію, Угорщину, Хорватію і Чехію.
За офіційною версією ініціаторів “Тримор'я”, його мета - розвиток торгівлі, енергетичної співпраці й інфраструктури на просторі між Адріатичним, Балтійським і Чорним морями. Відтак приєднання до зустрічі “триморців” Трампа - логічне, адже президент США, пишуть західні ЗМІ, “привіз до Європи зріджений газ”. Трамп хоче цей газ продавати, а деякі країни-учасники “Тримор'я” (зокрема, Польща і Хорватія, які вже побудували термінали для прийому зрідженого газу), хочуть американське блакитне паливо купувати.
Утім, “Тримор'я” - не лише економіка, а й політика. Польська влада прагне створити в рамках “Тримор'я” таку собі альтернативу “двигуну Євросоюзу” - тандему Німеччини й Франції. На виборах у Франції нещодавно переміг Емануель Макрон, на виборах у Німеччині у вересні переможуть християнські демократи, тож канцлером знову буде Ангела Меркель. Вони виступають за поглиблення інтеграції всередині ЄС. А хто не хоче, тим пропонують “Європу різних швидкостей”... Деякі країни Східної Європи, насамперед Польща, до такої “вторинної” Європи не хочуть. Але й до подальшої інтеграції у рамках ЄС нинішня польська влада не готова. Зокрема, категорично не погоджується запроваджувати у Польщі євро, а Макрон і Меркель хочуть, аби до 2025 року на євровалюту перейшли усі країни-члени ЄС... “Благословіння” проекту “Тримор'я” самим Трампом, на думку Варшави, значно посилить цю нову ініціативу, і додасть Польщі політичної ваги, зокрема, у протистоянні з “диктатом” Німеччини і Франції.
Посилення ЄС важко назвати зовнішньополітичним пріоритетом Трампа: президент США розглядає Євросоюз насамперед як економічного конкурента. Тож Трамп радо підіграв ініціаторам “Тримор'я”. Мовляв, мені це нічого не коштує, а зайвий раз “потролити” німців, які мене критикують, зокрема, за вихід із Паризької кліматичної угоди, буде не зайвим...
Чи варто шкодувати, що на зустріч “триморців” не запросили Україну? На мій погляд, ні. Купуватиме чи ні Україна американський зріджений газ, залежить не від “ триморських” посиденьок, а від того, чи зможемо ми цей газ прийняти. Для цього треба збудувати або термінал із прийому (регазування) зрідженого газу в Україні, або трубопровід-перемичку, щоб транспортувати газ із Польщі. У протистоянні з путінською Росією “Тримор'я” навряд чи стане для України суттєвою підмогою. Серед лідерів Австрії, Болгарії, Словаччини, Угорщини, Чехії тощо є такі, що російському диктатору ледь не до рота заглядають... І нарешті, хіба потрібно Києву “нариватися” на ймовірну політичну ревність до “триморців” із боку найпотужніших гравців ЄС, Німеччини й Франції?
